* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Зослати—Зрада. 181 що б сам ceirn не помгстив би писаиих книг. вв. I. XXI. 25. 8осл?ти, шлю, шлеш, гл.—Зклати. Зосшлити. См. 8осм1Лювати. ЗоСМ1ЛИТИСЯ, люся, лишся, м. Осмелиться, ободриться. 1осиф, зесмиившисъ, увтшов до Пилата. 6в. Mp. XV. 43. Я раз гзиов зосмглився матерг натякнути. Г. Барв. 201. г Зоскплювати, люю, еш, сов. в. soc?i-лити, лю, лиш, гл. Ободрять, ободрить.— Кажи мет всю правду, Опанасе,—зосмыю-вам його майорша. Г. Барв. 334. 8оставатя(ея), таю(ся), ь'ш(ся), сов. в. зост4ти(ся), ну(ся), неш(ся) м. — 3icia-вати(ся), 81стати(ся). То був волом, а то не хочет зостатися конем. Ном. № 1865.·— кого. Отставать, отстать отъ кого. 1ди та не гайеъ, щоб нас не зоставсъ. Мнж. 129. Зоставитв. См. Зоставляти. Зоставяйти, лйю, еш, сов. в. зостй-вити, влю, виш, гл. — Зктавляти, si-ставити. Ляха-Бутурлака не рубайте, между вгйсъком длр порядку за яризу вгйсь-кового зоставля-йте. АД. I. 215. Зоетановйти, влю, виш, гл. — Зоста-вити. Його сонною будили, не збудили, там його в неволг й зостансвили. АД. I. 127. Зостанок, нку, м. = Останок. Мабуть те здужав би на зостанку ежу вам загра-ти. Гадд. Аб. 65. ЗосгЗрити, рю, риш, гл. — Зктарити. Синге не женила, донок не 'ддаваш: зоета-рило мене, що я заробляла. Чу4 V. 927. SocTapITHCfl, ршся, ешся, гл. Состариться. Шевч. 101. Як багато будет знать, то скоро зостаргешся. Ном. № 5948. Вже cmapi, зостарглжя. Рудч. Ск. I. 210. Зостйти(ся). См. Зоставйти(ея). Зострах, ху, м. Испугъ. Мнж. .181. , Зоотр1вйти, в?ю, еш, сов. в. ??????-ти, piHy, неш, гл. Встречать, встретить. Пшла моя &1тинонъка понад берегами, та зостргла рибалочок з трьома неводами. Мет. 18. Зостргв мене козак ' молоденький, схоюив з мене вток золотенькш. Чуб. HI. 170. Зостр1в0тися, вася, ешся, сов. в. зо-стрктися, ршуся, нешея, гл. Встречаться, встретиться. Да пгду я селом, улицею, та зостргнуся з молодою дгвчиною. Чуб. V. 154. , г З’острати, рш, еш, гл. Сделаться ост-рымъ, более острымъ. Зима з’острйа. Зима сделалась более плодной. Вх. Лем. 420. Зотл|лий, а, в. Истлевппй. Зотлшня, ня, с. Тлеше, исптёню. Могм костям зотлшня я бажаю. К. 1ов. 16. 30ТЯ1ТИ, лш, еш, гл. Истлеть. Мои бгле тгло пгд нагайкою зттыо. Гол. 1.196. Хусточка зотлгла. Мл. л. сб. 277. Пшла вона (над1я) на той ceint в прегсподню, коли гце й там зиайду впокт, зотлгвши. К. 1ов. 38. Зотн^ти, Hy, нёш, и. — Зхтнути. Шевч. 382. Чуб. III. 270. Зотн^тися, HycH, нёшея, гл. = 31тну-> тися. К. Доев. 172. Зотривати, вйю, еш, гл. Подождать. За воргтъми я ще довгенъко зостривала. MB. II. 105. ‘ Зотр^хнути, ну, неш, гл. = Струхну ти. Там г зотрухла. Руд. Ск. I. 141. Зотхати, хйю, еш, сов. в. зотхн^ти, ну, нёш, и. = Змхати, 31тхк^ти. Вийд% на могилу та й зотхни тяженшо. Чуб. III. 117. Зотхнув до Бога, дам зангмгв. Федьк. I. 29. Зотхн^тися, н^ся, нёшея, гл. Вздохнуть. Кгнъ стткнувся, тяженъко згтх-нувея: „ Чою ти, коню, зотхаеш?“ Грин, III. 237. Зохабити, блю, биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дгеча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пгшло оно до крам-нищ купувати рукавицг, рукавицг не купило, в тлю жита зохабило. Гол. I. 339. Збхматися, маюся, ешся, гл. Пожелать. Мати собг мгркувала, що як тйде на розглядини, що й свое, мовляв, тягло, i велика тона вгд покгйноъ жгкт дгтям зосталась, то я й зохмаюсь (зам!ж). Г. Барв. 231. Почула, що чо.шж до свата збграетъея, та й собг зохмалась туда ж гти. Зохбтитися, чуся, тишея, гл. Почувствовать охоту, желаше. Харьк. у. Зохо-тився до школи хлопецъ. Черк. у. Збчити, чу, чиш, гл. Увидеть. На що ж г очг в лобг, колине зочитикою треба. MB. (О. 1862. III. 56, 35). Зошкарити, рю, риш, гл. Сбросить, скинуть. Зошмар з воза сто. Вх. Лем. 421. 8п... = Он... ’ Зрабувйти, 6yio, еш, гл. Ограбить. Тдутъ турки на рабунки, зрабуютъ тя молодого. Чуб. V. 1087. Эрабуваяи той юрод, забрали в йому вегх копей. Одат. 25. 8р4да, ди, ж. Измена, вероломство. Чи ти мене вгрно любиш, чи на одну зра-ду? Мет. 43. Сестру кликнула, (Д1дона) на параду, гцоб горе злее росказать, Енееву