* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
182 Зрадецышй—Зратитися. оплакать зраду. Котл. Ен. I. 35. Cnieae ein, гцо любив колись щиро та eijmo, а Ному зрада сталась несподгвино. MB. II. 113. Ум. Зрадна, зрадонька, зрадочка. О. 1862. IV. 30. Зрадёцький, а, е. ИзмЬшшчоскШ. Зра-децыи рст супротив пана. Хата. 153. Зраджатн, дяс&ю, еш и зрйджувати, джую, еш, сов. в. зрйдити, джу, диш, гл. MB. П. С2. Краст линя часто зрад-жають. Гол. I. 362. Часто ходив, eijmo любив, з нею жснихався, вона ж мене гзра-дила,—я и ne сгюдгвався. Мет. 86. Ой Палгю, Палгю Семене, чи ne зрадииг ти мене? Макс. (1834). 98. Зрадз1лля, ля, с. Гаст. Agrimonia Eupatorium. Шух. I. 21. 8радити. См. Зраджати. Зрйдитзся, джуся, дишея, гл. 1) Посоветовавшись, решить. Зрадилгт,, гцоб nimu до попа. О. 1862. VI. 59. 2) Изменить себе. Слово встречено только въ „Ужипку ‘ Гатцука (стр. 350. Ном. ?-8772): Хоч кохання не зрадиться, та чс-ревг (?) заводиться. ЗрадЬтай, а, е. Обрадовавппйся. Боже, гарно!... токоче п зрпд'гле серне. Мир. Пон. II. 84. , , Зрад1ти, дш, еш, г.г. Обрадоваться. 6в. Mp. XIV'. 11. „Вже козак meitt назад где“. А козачка тому зрад'гла. Чуб. V. 1171. ???? зрадгла. MB. II. 40. Як вгля-дио я вас, так аж зрад'гло- Ппб. 1. Зрад1тися, дшея, ешся, гл. - Зрад1-ТИ. Той чоловгк зрадгвея. ХС. IV. 16. Зрадливий, а, е. Изменчивый, склонный къ измЬнамъ. Мое серпе зрад.тиее звичаю не знае. Мл. л. сб. 312. Ой хор-туно зрадливая, гцо ж ти вггробляеш? Дала серию зазиатися, з милим розлучаеш. Чуб. V. 418. Зрадлйв!сть, вости, ж. вероломность, предательство. К. Кр. 17. Зрадлйво, нар. По-изменнически. Мес-сап, забпши збоку, зрадлйво, зо всього наскоку, пустив в Енея камшцем. Котл. Ен. VI. 76. Зрйдпий, а, е н зрйднш, я, е = Зрадливий. Гей-гей! не падь, рггбалко молоденький, на зрадтш гак ni щуки, ui линя. Г. Арт. (О. 1861, III. 109). Зрадня ваша рада. О. 1861. IV 31. Зрйдник, ка, м. Изменникь, предатель. Чуб. V. 57. Вибрав Юду ккариоць-»'то, гцо сгпався зрадником. Св. Л. VI. 16. ЗрАдниця, и,i, ж. Изменница, преда- тельница. Ой ти, dieuHc, моя зраднгте. зрадила мене молодого. Чуб. V. 410. Зрйднш. См_ Зрадний. Зрадшти, шю, еш,гл. = Зрад1ти. Лебеда сонечко мргеться,—воно oie зрадн'гло, та u справдг гр/еться Ном. X· 6402. Зрадок, дка, м. ~ Зрадник. Плини, плини, майстрова, nid кладки до кладки, гцоби знала й пам'ятала, якг тевчг зрад-ки. Чуб. V. 1086. Зрйдувати, дую, еш, гл. Обрадовать. Зрадуватися, дуюся, ешся, гл. Обрадоваться. Та зрадуетьея, звесслиться Ma· русина, матгнка. Мет. 146. Зраз, зу, м. 1) Черенокъ для прививки къ дереву. Желех. 2) Образецъ; колодка (у сапожников-!»). Желел. Вх. Зн. 22. ЗрАзи, зраз, ж. мн. Кушанье изъ говядины: родъ сверпутаго битка съ начинкой. Зразковий, а, е. Образцовый. Желех. Зразовий, а, е. Къ зразам относящейся. (Понесли) зразову до ргжкгв печтку. Котл. Ен. II. 9. Зразок, зкА, м. 1) Образецъ, образ-чшеъ, нримГ.ръ. Псрскринля... дочку й жгн-ку, затягаючи жа.ибиим го.югом на зразок жгночело юлосгння. Левин. I. 208. ]1охва-люе Ч'тку, другим на зразок ставить. Мир. ХРВ. 291. Мнж. 181. 2) У зорь. А нули-тень зразок зтму з .щюжки. Лебед. у. Покаэк-гть, будьте ласкав>, вини гкитгт, зразгм. Мст треба сорочку вимережити i лигитвого пошшпч. Г. Барв. 216. 3) Выкройка. Зразу, нар. Сразу, вдруп,; съ самаго начала. Захоч— г «{годишься все зразу. Котл. Ен. VI. 35. Ми mi.it,ки гцо наткнулись, ein так таки зразу г почав лаятись. Повомоск. у. Зралити, лю, лиш, гл. Вспахать ралом. Зрана, пар. Поутру, съ утра. По закутках зрапа до вечора стоять didit. Левиц. I. 42. Зрйнити, ню, ниш, гл. Изранить. 3piiнку, з рання, н«;>.=3рана. Приходили люди зранку. Рудч. Ск. II. 168. Оран же я зрання до полудня, доки пс прийгмла па серденьку туга. Чуб. V. 157. ЗрАтитися, чуся, тишея, гл. 1) О волахъ, когда они, будучи въ лрм-Ь, тянутся въ нротивоположныя стороны: расходиться. Зрати.тся воли. Каменец, у. 2) Поссориться, разойтись. От зратилися