* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Знемагати—Знизнутися. 173 ¦ч^мъ. Поетреляний, порубаний на рани смертельна знемаганий. Мет. 440. Знемагйти, г&ю, еш, гл.—на. Изнемогать отъ. То тим вони опочивали, гцо на рани пострелят да порубанг дуже знема-гали. Макс. (1840). 17. На сон знемагати. Сильно хотеть спать. А которп хмелънг бували, на сон знемагали. Макс. ( 18.49). 39. Знемйлити, лю, лиш, гл. Сделать не-пр1ятнымъ. Свгт мет знемилила. Г. Барв. 72. Знемйлитися, люся, лишся, гл. = Знемил1ТЕ. Знемйл1ти, лш, еш, гл. Сделаться непр]ятнымъ. Знембга, ги, ж. Изнеможете, слабость. Мир. ХРВ. 56. Зное у знсмозг впала Те-тяна на траву. Г. Барв. 540. См. Зне-мага. Знемогйти, гйю, еш, гл.- -Знемагати. Знемогтйся, жуся, жешся, гл. Утомиться, устать, изнемочь, выбиться изъ силъ. Погасли очг, знемоглися руки. ?. XII. 53. Зпемггся ж мов i, задргмав. Котл. Ен. II. 36. ^ Знемочй, жу, жеш, г.г.=Знемогтися. ¦Желех. , , Знемопцти, щш, еш, гл. Изнемочь, обезсил'Ьть. Стане навколгшки г молиться собг, аж пот знемогцге. Грин. II. 153. Зненавид)тн, джу, диш, гл. Возненавидеть. Рудч, Ск. I. 138. Mannt сипа та оженила, молоду невктку та зненавидгла. Мл. л. сб. 236. Зненйвистити, щу, стиш, гл.=3нена-ВИД1ТИ. Зненавистши люде старшину та й не схотгли його вдруге вибграти. Волч. у.· (Лободовск.). Зненйзшмка, ио/?.=Знезшмка. Харьк. Зненапа,жу?.=Зненацька.Шух. 1.180. Зненйцька, нар. Неожиданно, внезапно. KieB. у. Напасть на вороггв збгрався, зненацька копотг гм дать. Котл. Ен. V. 28:, .Зненацька ударили на вег московсъкп сили. Гол. I. 32. Знеобачка, нар. Неожиданно. Коли знеобачка Настин реггт почувся. МБ. II. 46. Знеохотити. См. Знеохочувати. Знеохочувати, чую, еш, сон. в. зне-охотити, хочу, тиш, гл. Обезкураживать, обескуражить, лишить охоты, желашя. Желех. Знесёння, ня, с. 1) Снесеше. 2) Уничтожено, упразднение, отмена. Левиц. (Правда, 1868, 485). Знесйл1ти, лш, еш, гл. Обезсилеть. Зпесилгв я духом. Г. Барв. 411. Знеславити. См. Знеславлювати. Знеелавлювати, люю.вш и знеславлй-ти, лйю, еш, сок. в. знеславити, влю, виш, гл. Обезславливать, обезелавить. Желех. Знёсти, ся. См. Зносити, ся. Знбстямка, нар. Въ безпамятстве. Знётельки, нар. = Зненацька. Зне- телъки шурхнум ма'ленъка сгренъка пташка. О. 1862. VII. 48, 49. Знётушити, шу, шиш, гл. Испортить. Знетгушт мгй сгряк чисто. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Знйхотя, знёхочу, нар. Нехотя, про-тивъ воли, неохотно. Давно!—знехотя про-мовив Сухобрус г замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззгла. Поел. Знёхтати, таю, еш, гл. = Знехтувати. Знехтали став, та й нема тепер. НВолын. у. Знбхтування, ня, с. 1) Небре&еше; порча отъ небрежнаго обращешя. 2) Пренебрежете. Знёхтувати, тую, еш, гл. 1) Испортить, небрежно обращаясь. 2) Пренебречь, оставить безъ внимашя, забросить. Пгдгй-метъея угору, кою зиехтували люде. К. Псал. 26. Знехтували мене сгрому. Г. Барв. 196. Знечбв’я, нар. Неожиданно. Як ось знечев'я вбгг Меркургй, засапавшися,до боггв. Котл. Ен. II. 20. Собака знечев'я як ки-неться на мене. См. Нечевля. Знид1лий, а, е. Зачахнувшш, исхудалый. Знйд1ти, дш, еш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидгв, ждучи грошей. Черк. у. Знидгло дитятко, знидгло, па гору воду носячи. Чуб. III. 178. Аби знидгли як вгек на огнг, ni-на на. водг, роса па трат; так аби знид/ли уроки от... Гол. IV. 539. Знижати, жйю, еш, сов. в. знизйти, jKy, зйш, гл. 1) Понижать, понизить, опускать, опустить. Я нг перед ким очей не знизив. К. Бай. 12. 2) Унижать, унизить. Не хочеться piu ceiu поважний знизити. Г. Барв. 423. Знижатися, жйюся, ешся, сов. к. знизйтися, жуся, зишея, гл. 1) Понижаться, понизиться. Горо моя, горо, то есь ся знижала. Гол. I. 336. 2) Унижаться, унизиться. Знизйти. См. Знизувати. Знизйти, ся. См. Знижати, ся. Знизнути(ся), зну(ся), наш(ся), гл.—