* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

174 Знизу—Зшматися. плечнма. Пожать плечами. Знизнув(съ) плсчнма та й тшов. НВолын. у. Знйзу, нар. Снизу. Пом., стр. 284, ?» 1545. Подан нам. Господи, з неба дробен догцик, а знизу буйний вгтер. Чуб. V. 933. Знйзувати, зую, еш, сов. в. знизати, SKy, жеш, гл. 1) Снизывать, снизать. Зни-жи мот one намнппо. 2) Натыкать, наткнуть на что острое, нронзить. Возм'тгс Eaiidy, noeicime г на острый гак зпижгте. АД. I. 149. 3)—плечйма. Пожимать, пожать плечами. Знийтй, йд^, дёш, гл. Снизойти, сойти. Дар нин'г нрсбогантн од нсбсс приндс, яко капля каплющая на землю знийде. Чуб. 111. 383. Зникати, кйю, еш, сов. в. знйк(ну)ти, ну, неш, гл. Исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть. Що гинуть без сл/ду, гцо мое сон зникаютъ. К. Доев. 53. Щоб ти не зросло бглыие—такс г зникло. Ном. ?* 8713. Удень и не бачили: робила при пани, ¦с ввечерг зное зникла. MB. II. 44. Не знала, чою й куди Василь гг дгвався; чи на довго игн зник; чи вернешься i коли гце то буде. Кв. I. 65. I в той час скирти i клуня зайнялись г зорг зникли. Шевч. 335. Знйкнути. См. Зникати. Знймець, мця, м. Льстецъ, подлипало. Подольск, г. Знимка, ки, эю. Льстивая женщина, подлиза. Подольск, г. Зяирн^ти, Hy, нёш, гл. Вынырнуть, всплыть. Адже ж знирнула, так вона й не егдъма. Кв. II. 94. Знйтитися, чуся, тишея, гл. = 3н1· •гитися. Прийиюв, знитившись до волости. Черк у. Нритиов до старшини, знитивсь, мгби зтравди вбогий, слабий. Каменец, у. Зийщка, пар. Изподтишка, украдкой. Знтика лишки рве: то це такий чоловт. Черк. у. Як ниця собака—знитка рве. Ном. ?· 3039. Знйшкнути, ну, неш, гл. Притихнуть, смолкнуть. Знйщения, ня, с. Уничтожеше, истреб-леше. Знйщити. См. Знищувати. Знйщ1ти, Щ1Ю, еш, гл. ОбЬднЪть, сделаться шпцимъ. Як Василь зб'гднш, так г Онисько знищ'ю. Мир. ХРВ. 138. Знищувати, щую, еш, сов. в. знй-щити, щу, щиш, гл. Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Знищу,—ка-же, — йою з землг, знищу усе, од чоловгка до скотини. Онат. 15. Зшвечити, чу, чйш, гл. Испортить; изуродовать, искалечить. Зтвечив чоловгка. Ном. ?- 4021. Десять лгт нсволг... зтве-чилп, убили мою eipy г надгю¦ Шевч. (О. 1861. X. 8). Зшвечитися, чуся, чишся, гл. Искалечиться, изуродоваться. Я гце не дуже зостаргвея, та зшвечився. Шевч. (О. 186 L X. 9)., Зшгатися, гаюся, ешся, гл. Устать, обезсилЬть. Ходив до Хотипя та так ся зниав. _ Камеиеп. у. Зшжити. См. Зшжувати. Зшжувати, жую, еш. con. в. зшжн-ти, жу, жиш, гл. Изи Ьживать, изнежить. Желех. Дееь мабутъ за чина думала мати тебе оддати, що так зтжнла. Харьк. Зи1кчёмн1лий, а, е. СдЬлашшйсл ни къ чему негоднымъ. . Зшкчёмшти, нш, еш, гл. Сделаться ничтожным!., негоднымъ. Наин предки зшкчемнгли. К. Гр. Кв. XXXIV. Зшмати, маю, еш, сов. в. знйти, sm-My, меш, гл. I) Снимать, спять. / птпки не зняв, i руки ж дав, не прощався зо мною. Мет. 07. П'шов коток на торжок, купив собг кожушок. Треба з кота зняти та дитит дати. Макс. (1849). 103. 1з правог рученьки перстень зняв. Мет. 168. Зняли з нього го<ювонъку. Мет. 77. Bcpmi-ся, милий, з чгужог сторононьки, знгми жгурбу з моег головоньки. Чуб. V. 801. 2) Поднимать, поднять. Лучче менг, мати, важкий камгнь зняти. Мет. 259. Зняв руки до Бога. Левиц. ПЙО. I. 263. До тебеочг я зшмаю, жбесний жителю г царю. К. Псал. 291. Филю зо дна моря знгмае. АД. I. 192.. 3)—бучу. Поднять шумъ, крикъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подгя. MB. II. 118. 4)—Г0Л0С, pI4. Начипать, начать говорить. MB. Н. 96. Зиявши одна жгнка змгж народу голос, каже. вв. Л. XI. 27. 5)—щог. Считать, сосчитать. Неможна з цъою маку шкому щоту знгмати. Чуб. I. 85. Зшматися, маюся, ешся, сов. в. Ш&-тися, зшмуся, мешея, гл. 1) Сниматься, сняться, быть снятымъ. 2) Подниматься, подняться съ места, вставать, встать, двинуться, взлетать, взлететь вверхъ. Хоче знятись з лаем, та не сиш—наче прикипи. MB. (КС. 1902. X. 147). Знялися вег г тигли. Св. Л. 86. Султан турецький зянычарами на Русь г Польщу знявся. К. ЦН. 211. Знялисъ з води утята. Греб. 387. Козак -як той голуб: знявся та й полинув.