* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

132 частина дллового редакц1йного дня в1дбувалася вже у вечер!, теля 7—8 годин, якщо не було яких загальних 31брань- Весною i. в л!тку близью ствроб!тники „Юевской Старины" i близью знайом! Лашкевич!в в1ддавалися инколи розвагам, част]ш по-за межами м!ста: подорожували хто шшки, хто в старовинному розлогоыу фаетон! з стареньким маштал1ром i такими-ж кшьми—„одрами", як шуткував i сам власник &ix, прямуючи до Печерсько! Лаври, або до Видубеуького манастиря та по р&тннх околиця»; Кита. Б&1льш постШними мандр1внкками були родини Житецьких, Рашевських, Н. О . Тризна, Е. М- Миклашевська, М- В. Шугуров, О . I- Левицький i чимало молоди, що оточувала редакцию, та инколи, бувало, й проф. Владимирський-Буданов з дружиною, Шмидти, А. Д. Юркевич, Н. С. Тумасов та инш! стар: приятел1 Лашкевича. Так праця чергувалася з роэвагами, редакцшна л!тературно-громадська робота з приватшми частуваннямп i родинними забавками. „Юевская Старина" за часи новш редакцд де-в-чому змшила склад свого науково-лггературного матер!ялу. Найб!льше поширилися вщд]ли критики, реценэп i огляди про нош книжки з украТнсько&1 icTopi&i, письменства то-що. Hoei В)дд1ли „Для справокъ" та „Библюграфичесюй листокъ" були, в м!ру можливости, оглядами великого числа журналт i газет з вимггками i виписками, шо стосувалися до „укра&/нжа". Юлькють портрет1в, малюнк!в i додатюв документального матер1ялу в к&шш кожно! книжки значно поб1Льшилась. В „Юевской С т а р к н ! " почали друкуватися Ц1Л1 велик! монографи чи cepi&i пиибраних матер1ял!в i наржмв на ICTOричш теми, як от Лазаревського—„Люди старой М а л о р о с с а " , М. Хв. Сумпова~ Культурный переживашя", О р . Левицького—„3 старовинного юторичного побуту Волини" та инше. Книжки журналу за м^сяиь лютий переважно присвячувано статтям про Шевченка, його життя t твори. Тод! надруковано оуло ц!кав! статт! i розвщки на цю тему Н. Д. Н(овицького), М. К. Чалого, Зарянки то-що. Пощастило притягти до сшвроб!тництва в часопису i московських професор^в Олекс!я Мик. Веселовського та Мик. 1л. Стороженка. Перший дав CBOI спогади про славноэвнжого слав!ста Ол. Ол. Котляревського, а Стороженко-—штересну статтю „Первые четыре года ссылки Шевченка". 3 приводу uie&i прац! i Шевченкових твор!в ми маемо листа автора до Лашкевича, досить визначного своТм зм!стом. „Извините великодушно, — писав Стороженко Олександру Степановичу 15-го грудня 1888-го року,—что до снхъ поръ не поблагодарилъ Васъ за Ваше доброе отношеше къ моей статьт.. Составляя это несчастное прим^чаше, я никакъ не подозревала что бла­ годаря ему статейка моя испытаетъ столько мытарств^ и даже совершитъ путешеств!е въ П е т е р б у р г ъ П о с ы л а ю sous b a n d e мою р&Ьчь объ отношешяхъ Щепкина къ Шевченку, читанную мною въ торжественномъ собрании общества любителей росс, словесности. Въ числ&Ь лицъ, слушавшихъ ее, былъ нькто Н. И. Смирновъ, принесппй мнъ черезъ нъсколько дней экземпляръ стихоторений Шевченка (издаше 1860 года с ь его собственноручными дополнешями). Экземпляръ этотъ принадлежалъ И. М. Лазаревскому и былъ подаренъ Шевченкомъ, что доказывается следующею надписью: „Иванов! Лазаревському. Кобзарь Тарасъ 8 марта 1860 г.". Въ числъ дополненШ находится четыре цъльныя стихотворен.я Шевченка; одно изъ нихъ(„Як бы ты, Богдане пьяный") было напечатано въ заграничныхъ издашяхъ Шевие&нка; не знаю, были-ли напечатаны два другихъ; подражаше пророку О с ш , начинающееся словами: „ П о г и б н е т , з г и н е т , У к р а и в о " , и пророка 1езекшла: „ В о е п л а ч , п р о р о ч е , & ) М. I . Стороженко подав деяк! приметки до свого нарису; ки&Гвеькому уекаору одна э них не подобадася. i всю статтю було переслано для цензуруванкя до петербурзького „Главнаго управлетя по дЪламъ печати".