* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

„Юевская Старина" сорок роюв тому. 133 с ы н е Б о ж и й " , но кромЬ этихъ нецензурныхъ есть одно небольшое прекрасное стихотворение, очевидно написанное Шевченкомъ въ ссылкт>. Калнмутными болотами. Меж бурьянами, за годам» Три года сумно прогеклы и т. д. Если это стихотворение еще неизвестно (объ этомъ Вы можете на­ вести справку у М. К. Чалаго), то Смирновъ ничего не им&Ьетъ противъ его напечатали, а Вы за это позволеше пришлите ему за годъ „Юевскую Старину".—Выбросьте, пожалуйста, изъ головы обидную для насъ мысль, что незначительность Вашего гонорара препятствуетъ намъ при­ нимать болт.е деятельное учасТ1е въ „Юевской Старинт,", усп&Ьхамъ кото­ рой я и Вессловскш горячо сочувствуемъ. Мои спещальныя занят1я относятся совсг.мъ къ другой области и только случайно, урывками я могу заниматься вопросами, входящими въ сферу созеруажя „Юевской Старины". У меня и теперь есть для Васъ въ виду работа, но не думаю, чтобы раньше лъта я могъ за нее приняться. До свидашя, будьте здо­ ровы; отт. всего сердца желаю Вашему благородному предпр!ят!ю полн"Ьйшаго успеха. Глубокоуважающш Васъ Н. Стороженко" ) . Передплата на журнал, що зменшилася за остант 2 роки видавництва Лебединцева та зовам шдупала в переходовий час 1887—88 рою&в. стояла безнад1йно на чнсл1 щось 400 платних прим1рник1в {а для покриття лише видавничих витрат вимагала не менш 900 - 1000 передплатниюв) i настирливо турбувала редакцию i Лашкевича. Вншукували усяк! засоби, щоб зб1льшитн кошти видання: розюлано було по р1жних адресах тисяч! оголошень, обмшювались об&явами i рекламами з перюдичними вндакнями на У к р а ш i по вс1й Poci&i, клопоталися про дозвь i рекомендацию передплати установам, переважно науковим i пшльним, пробували усяк1 способи внести в зм!ст журналу живий, сучасний iHTepec. Проте, обмежениЙ програм видання та цензурш перешкоди ii утиски не давали змоги поширити видання до обсягу инших рос!йськнх (сгоричних журнал(в, про що мр1яв редактор, маючи прикладом „Русскую Старину" (на зразок яко! було складено и титульну сторшку „Юевской Старины") та натвнауковий, натв-белетрисгичний ходовий журнал „Исторически Въстникъ". Дехто з редакшйного ком&ггету, за пропозишею О . С. Лашкевича, шдтрнмував таку думку, що треба друкувати в журнал] 1Сторичну та побутову белетристику, хоча-б i росшською новою, бо за доэви мктити украшськс красне письменство в перюдичному виданш не варто було й клопотатися. Насамперед почали друкувати переклади з польськоТ мови: оповщаншв Равнти („На рубеж&Ь"), OCTOI („Нечистая сила"), орипнали побутових опов1данн)в Ганни Барвшок („Молотники", „Половинщнкъ", „Ру­ салка"), Ю . ЛевицькоУ-Пащенко („Порченная"), Л. Старнуько1 („Живая могила"), Дм. Марковича („На вовчомъ хутора"), Мирона-- 1в. Я- Франка („Слава Богу—для начала и то хорошо", „Чума") то-що. А найбььше покладали над!й на опов1дання Г. О . Мачтета „Бълая панна", про яку йшло жваве листування з автором ще з осени 1888 р. Клопотання з при­ воду „БЬлой панны" в!Дбилося характерним ещэодом в житп „Юевской Старины", а листування в1домого тод1 письменкика досить щ&каве i варто того, щоби його не минати в спогадах про Ti часи видавництва жур­ налу ). Г. О. Мачтет (1852—1902), родом з Волини, шзшш, вже в 90-х роках, живучи в Кшв! i Житомир!, приймав участь i в укра&]&нських справах i почував себе щирим Украшцем; був BIH протягом 1865—68 рок!в учнем т 1 &) Рукопис. B i U В.Б.У., Ш , ч. 7720. ) Дещо з листування зберегаетьея в 1г. П. Житецького. M : Рукопие. В1дД1Л1 В.Б.У., дещо е власшсп.