* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

ЖАРКИЙ—ЖАТИ» 475 цвше без настня, а що горишь без жа-^ргння? Чуб. Ш. 315. Жаркий, a, e. 1) Жарый, горячШ. День ¦був дуже оюаркий. Стор. On. II. 17. Не -жарке вугмля. Черк. у. 2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. Ни. 3'=Жалкий 1. Крапива така жарка,— аж дим где теля dow,y,—n думаю —се од жаркости.—По слгдочку жарку крапиву садила. Чуб. V. 488. Ум. Жаркенышй. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п’яненького. Чуб. V. '916. Жаршсть, кости, ж. Жгучесть? Крапива така жарка, аж дим где теля да-щу,—я думаю—се од жаркости. Жарко, нар. 1 ) Жарко, горячо. Жарко горить у печг. Харьк. у. А зтй як огонь зорить,—так йому жарко. 30I0P. II. 30. 2)—хропти.' Сильно съ испугу и пр. храпеть (о лошади). (Кшь) заглянувши в про-¦валля, як там рине вода, аж затруеивеь да й посунув назад, жарко хропучи й во-дючи очима. К. 4P. 162. Жарлнвий, а, е=Жаивяй 1. Ой у полг кропивушка жарливая. Чуб. V. 707. Жарливють, вости, ж. Жгучесть? : Жарн1вка, ки, ж. Раковый жерновокъ. Жарок, рку, зкарбчок, чку, м. Ум. отъ жар. Жарбта, ти/эю. Жара, зной. Вдень жа-рота приткала. Мкр. И. 27. Спасгвська окарота. Стор. М. Пр. 1. Жарт, ту, м. Шутда. 3 жарту гбгда часом бувас. Ном. ,№ 12665. Як не прий-ме Бог ipixa за оюарт, то буде шелесту 0агато. Ном. X; 108. Смгшками та жартами г одмовилась, а правди не сказала. MB. I. 89. Казати на жарг, жартом. Говорить въ шутку, шутя. Да я жартом на «ас казав, a eu cnpaedi подумали. Чи ти жартом, чи навспражки так говорит? Котл. М. Ч. (1874). 387. Не в жарт. Не на шутку. Деякг тужать не в жарт. Г Барв. 207. Ум. Жартик. Желех. Жаривлйвяй, а, е. Шутливый. Н.-Во-лын. у. Вигадували витребеньки, бо жар-тгвливг еже собг повдавались. О. 1862. IX. 71. Жарт1вливо, нар. Шутливо. Жарт1внйк, ка, м. Шутпикъ. Жарт1внвця, щ, ж. Шутница. Жартливий. а, е=Жарт!в ливий. Я з Петром могм щаслива г весела, г жартлива. Котл. Н. Полт. 345. Жартлйв^сть, вости, ж. Шутливость. Дгвоцька жартливгсть. Мир. ПЪв. 1.145. Жартлйво, мяр.=Жарт1вливо. Жартовлйвий, жартовлйво=Жармв-ливий, жарт1вливо. MB. II. 19. Жартбвне, нар. Шутливо, шутя. Вер Жартовник, жартовнйця — Жарт!в-яик, жармвниця. Жартування, ня, с. Шутки. Оддала ж мене мати, учинила мою волю, тепер мет жартування з великою бгдою Чуб. V. 606. ' Жартувати, тую, еш, гл. 1) Шутить. y-Богом.нгчого жатпивати. Нои. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. Шевч. 65. 2) Проявлять любовныя ласки. Жартувала дгвчина до зорг, поки стало видно еже на дворг: „1ди, гди,козаченьку, додому, не хвалися, серденько, ткому“ Нп. Коли любиш—люби дуже, а нелюбим—не жартуй же! Мет. 69. Стала вона ночу-вать коло його, вгн давай з нею жарту-вать. Рудч. Ск. I. 211. Жартуватися, туюея, ешся, гл. Шутить другъ съ другонъ. 1дуть дгвчата, парубки, ствають, эюартуються. Рудч. Ск. II. 157. Жартун, на, .ч.=Жарт1вник. Жартушки, KIB, м. мн. Шутки. Кому жартушки, а мишцг смертушки. Ном. X 2351. Жаруха, хи·, ае.=Жалива. Желех. Жарьбха,хи, ж. Трепка, побои. Алв. 86. Жас, су, лг.=Жах. Желех. Жасати, саю, еш, гл. Пугать. Вх. Зя. 17. Жаско, нар. Страшно. Боюся, бо еже нгч, жаско мет буде додому йти. Ко-вельск. у. Жасмйн, ну, м. Жасминъ, Philadelphia coronarius L. ЗЮЗО. I. 131. Цвыи кущъ рож-i, бузку, жасмину. Левиц. Пов. 20. Жасмйнний, а, е. Жасминный. Жа-сминними пахощами пахне. MB. Ш. 52. Жасний, а, е. Страшный. Желех. Жасио, ия|).=Жаско. Жаснути, ну, нёш, гл. Пугнуть. Вх. Зн. 17. Желех. I. Жати, жну, жнеш, гл. Жать. Пора, мати, oicumo жати,- колос похилився. Мег. 21. Жало два женцг. Нои., стр. 298, № 256. Жати на один сшп. Жить въ согласи!. Забудь свою кривду г сим робом пахилиш свою сем’ю до одного дгла, до одних думок г будете eci жати на один, снгп. Г Варв. 343. D. Жати, жму, ясмеш, гл. Жать, ежи-