* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Знатий—Значитися. 171 Не знать за що зазмагалиеь. 5) Знай. Будто, какъ будто. Стара верба похили-ласъ над ним, знай та ненька ргдна над свогми д/точками. Федьк. Пов. Знйтий, а, е. Видный, заметный. Зна-тг були мгщане раз уже з того, що не носили итбелъ,—тглъко нгж коло пояса: однг пани да казаки ходили при шаблях. К. 4P. 63. . Знйтися, 8н&юся, ешея, u. 1) Знаться, водить знакомство. -Бодай нгхто не дгждав з багатимге знаться. Ном.”Лг; 1416. Тозтшлися, мов не знались. Шевч.. 483. -Прощайте! Дай, Боже, знаться! Г. Барв. 43. 2)—на чому. Смыслить въ чемъ, знать толкъ въ чемъ, иметь въ чемъ-либо по-знашя. Теля не знаешься на пирогах. Ном. Л· 6510. Знався на паегцг добре. Сим. 202. Знйтний, а, е. Заметный. Зн&тнйк, ка, м. Знахарь, колдунъ. Мпж. 72. Сей Бондарь знатнйк великий був. О. 1862. У. 102. Зи&тнйця, щ, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала . Пилипиха. Покликали ми до nei усгх знатниць г лгкарок. MB. II. 178. Знйтно, нар. Заметно, видно. Ciei тички не знатно буде, бо билка тонка, не видно буде здалеку. Павлогр. у. (Залюбовск.). Знаттй, тй, с. Знаше. Бут там, у громадг', якесь знаття nomaune, гцо про-чувае непевну правду доразу. MB. (О. 1862. I. 96). Коли б, як би знаття. Если бы было известно. Як би знаття, що в кума пит-тя, то б г дгтей забрав. Ном. ?; 5407. Знат^рити, рю, риш, гл. Сноровить. Знатурив коня. НВолын. у. Знат^ритися, рюся, ришея, гл. Сяа-ровиться. Знатуривсь кгнь. НВолын.. у. Зн&ха, хи, ж. Знающая, мастерица. Мкр. Н. 36. ' Знйхарка, ки, ж. = Знатниця. Од прштргту знахарка бере шклянку чи ку-хлик води, кида туди жарину, вишира хворого сылю, тпуе тгею водою i дае it хлис-нути п. Ном. Л- 13927. Знйхарство, ва, с. Знахарство. Знйхарський, а, е. Знахарскш. Знйхарь, ря, м. — Знатнйк. Став я шукать знахаргв та усяких характе^гни-кгв. Стор. МП]). 41. Знахарг i знахарки, замгекь „воистину воскрссе“, кажуть: „по боМту хожу, чайок деру", або гцо инше, що думають зиподЫть чирами. Ном. ?; 289, стр. 282. _ Знахарювати, рюю, еш, гл. Заниматься знпхпт«"П!0мг. Що не т'иько та пан Сава церков та руйнуе, гз бгеами став за право й дуже знахарке. Макс. (1834). 91. А його окгнка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому г помают. Мог. 111. Зн4х1д, ходу, м. Нахождеше; находка. Желех. Знах^дка, ки, ж. Находка. Знаходити, джу, диш, сов. в. знайтй, йд^, деш, и. 1) Находить, найти; обретать, обрасти. Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою. Мет. 111. Посилала пат шукати. Шукали, шукали—не знайшли. MB. II. 52. Не знайду я таког дружини. Хата. 35, Там гргшники перестають буяти, там томленг знаходять опочивок. К- 1ов. 8. Знайшли Ентелла промаху, що вгн пгд типом гарно спав. Котл. Ен. II. 17. 2) Знайтй дитйну. Родить ребенка. A ii уже й не турбую, моег бгдног Катрусг, гцобужс благополучно знайшла. Г. Барв. 298. Знаходитися, джуся, дишея, сов. в. знайтйся, д^ся, дешея, гл. 1) Находиться, найтись, отыскиваться, отыскаться. Як ножем пробито, то знайдутъея лгки, а як закохання—пропала навти. Чуб. У. 3. Побить, то й абихто знайдеться,—от инше дгло пожалувать! Ном. ?* 4072. 2) Только сов. в. Родиться. Дитина знайшла-ся. КС. 1893. УН. 74. Знахож4ти, жйю, еш, гл.=Знаходити. Стали тп сини до розуму дохожати, стали собг молодг подружжя знахоокати. Мет. 347. Знахожйтися, ягбюся, ешея, м.=3на-ходитися. Знйхорка, знахурка, ки и пр —Знахарка и нр. Знахоровйтий и знахуровйтий, а, е. Умеюпцй знахарствовать А иою о/пнка та бум якась знахоровита. Чуб. II. 12. Знйчити, чу, чиш, гл. Значить, означать. Що значить, гцо ти лучче за мене вдариш? Рудч. Ск. I. 50. Значйти, чy, чйщ, гл. 1) Метить, наметить, делать на чемъ - либо метки, знаки. Уже я к значив шинку, так все таки крадуть. Лебед. у. Узяв заступ та лопату, niuioe ямт зпачгтт. ЗОЮР. II. 87. 2) Показывать признаки беременности (о животныхъ). Ся корова вже значить. Заметно, что эта корова стельная, скоро отелится. ??. 458. Значитися, ч^ся, чйшея, и. Метиться, намечаться, обозначаться.