* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Змусуватися—Знак. 169 Змусув&гися, с^юся, ешся, и. Перебродить, переп-Ьниться. Змутйти, чf, тиш, и. Возмутить; помутить. Надлетйи гуси з чистою броду, змутали менг студену воду. Чуб. V. 325. Зм^чити, чу, чйш, гл. Измучить. Левиц. Пов. 37. ЗмУчитвся, чуся, чишся, гл. 1) Измучиться. А джмгль впився, з чорногузом бився, почав бшку велику, иорногуз зму-чився. Чуб. V. 1144. 2) Прожить въ му-¦кахъ, страДашяхъ. Бгдна Гапчина сестра ж зжила, а змучилась. О. 1861. X. 32. Змушйти, пйю, еш, вифпувати, тую, «ш, сов. в. BMycHTH, шу, сиш, гл. 1) При-¦нуждать, принудить. Чи змусиш ти до по-слуханмя тура? К. 1ов. 88. Ой я тебе ж змушаю, но щире кохаю. Гол. I. 239. 2) Съ отрицашемъ. Не быть въ состоянш. А що ж я буду робити, що не змушу воро-ггв. пережити. Чуб. У. 595. Зм’якчйти, чf, чйш, гл. Смягчить. До пгвночг Сухобрус люлшся Богу за свою Марту, щоб Господь зм’якчив Ш серце. Левиц. Пов., , Зм’якппти, шш, еш, гл. Стать мягче; присмиреть. Треба полити, щоб зм’якшгла земля. Волч. у. (Лободовск.). Уже тепер старшина зм’якшгв. НВолын. у. Зм’йти, 31мнf, неш, гл.=31мняти. Чуб. V. 1185. Да покулъ батеньку я в’ед-¦нав, я свою шапочку стер та зм’яв. Мет. 179. Знабдчитися, чуся, чишся, гл. Искривиться. Чоботи знабочилисъ. Мнж. 181. Знавйти, гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки тее зачували, усг .замовчали, бо в гргхах себе ш знавали. Макс. (1834). 15. Знавёць, вцй, гл. Знатокъ. Желех. Знавхдйтися, диф:я, дйшся, гл.— Знав1сн1ти. От, знавгдився, чи що? НВо-лын. у. , Знавгсшлий, а, е. ВзбЬсивтшйся, со-шедшш съ _ума. , Знавкшти, нгю, еш, гл. Взбеситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавгснгв! Г. Арт. (О. 1861. III. 83). Знагла, нар. Внезапно. Знагодйтися, дж^ся, дйшся, гл. Случиться. Закр. Зиадвхршй, я, е. Внешнш. Левиц. {Правда, 1868, 557). Левиц. I. 205. Знадвйру, нар. Со двора, извне, снаружи. Воно його взяло до батенька i посадило на причглку знадвору, а само поле- тгло. Рудч. Ск. II. 43. Знайшли ог.ля при-в’язане коло дверей знадвору. вв. Mp. XI. 4. Знаджувати, джую, еш, сов. в. 8н&-дити, джу, диш, гл. Привлекать, привлечь, приманивать, приманить. ЗнДджуватися, джуюся, ешся, сов. в. 8Н&ДИТИСЯ, джуся, дйшся, гл. Идти, пойти на приманку, увлекаться, увлечься, приманиваться. Константиногр. у. Желех. Знйдний, а, е. Привлекательный. Знад-ний з усмгшкою погляд. Мир. ХРВ. 8. Знйдоба, би, ж. Надобность. В знй-доб! бути. Выть нужнымъ. Наша дгвка в знадобг. Грин. III. 96. Знадобйтися. См. Зяадоблятися. Знадоблйтися, ляюся, ешся, сов. в. знадобйтися, блюся, бйшся, гл. Надобиться, понадобиться, пригодиться. В ха· зяйстаь все знодобиться. Ном. № 10110. Менг з жгнкою не возиться, a тютюн та люлька козаку в дорозг знодобиться. Нп. Icyc Христос народмся, всьому свгту зна-добився. Чуб. III. 321. Знадобилась вона тепер бгдолашнгй Химг. MB. И. 65. Знадоб’я, б’я, с. Снарядъ. Рибалки бачуть, що волок подертий, та кажуть: „хай тобг гаспид з твогм знадоб’ям“ Харьк. у. Знбдтом, нар. Слишкомъ. Узяв п'ят· надиятъ кт знадтом з десятини. НВо-лынск. у. Знаймхсть, мости, ж., и пр.=Знайо-жхсть и пр. Знбйда, ди, об. Найденышъ. Знайдйбща, ди, м. Авантюристъ, искатель приключенш. Знайд^х, ха, ,к.=3найда. Желех. Зн&йко, ка, м. Знающш, свЪдущШ. Знайко бгжить, а незнайко лежить. Ном. ». 6018. Знайбмий, а, · е. Знакомый. А панг перелякалася: то за тим знайомим шле, то за другим. MB. II. 53. Сей звичай був не тгльки мгж товариством г знайомими, а й мгж чужими. Стор. II. 181. Знайошсшький, а, е. Совершенно знакомый, совершенно известный. Що мет там кожна стежечка, коЖний ку-щик знайомгсгнькг. MB. I. 13. Знайбмхсть, мости, ж. Знакомство. Чуб. I. 255. Зиайтйся. См. Знаходитнся. Зи&в, Ky, м. 1) Знакъ. Дав же зрад-ник йою знак гм. 6в. Mp. XIV. 44. Те-лятко шукаю, десь ся загубило, а чёрвонил знаком назначено було. Чуб. Т. 69. 2) Да-