* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
168 Змолотити—Змусувати. Змолотити. См. Змолочувати. Змолочувати, чую, еш, сов. в. змо-лотйти, 4f, тиш, гл. Смолачивать, смолотить. Bin сам у день змолочувае бглъш як десять чоловгка. Грин. II. 270. У гюго на виду чорт сгм кгп гороху змомтив. Ном. № 8521. А в eiemopOK еноте сорок тиеницг нажала, а в середу повозила, в четверг змолотина. Чуб. V. 1098. Зморгнути, Hy, нёш, гл. Мигнуть. Зморгнутися, нуся, нёшея, гл. Перемигнуться. Поставила вона, йому вечерю, зморгнулись одно на одно: в мов. Рудч. Ск. II. 165. ' Змордувйтн, д^ю, еш, гл. Измучить, изнурить. Ой не гдь, р'гдненькгш, бо dopi-женъка злая: коня змордуеш. Мет. 32. Змордувйтися, дУюся, ешся, гл. Измучиться, изнуриться. Зморйти, рю, риш, гл. Утомить, изнурить. Барабаш, зморетш кргпкими трун-хами од Хмельшцькою. Зморйтися, рюся, ришея, гл. Утомиться, умориться, изнуриться. Да як же ти Зморшасъ! посидь трошки. Г. Барв. 91. Зморозити, жу, зиш, гл. Заморозить. Ой морозе, морозику, добрый чоловгче, змо-розъ того когутта, хай не кукурьче. Мл. л. сб. 808. Ой згма, зьма, морозовая, прошу я тебе, ж зморозь мене. Лавр. 120. Зморокув&ти, к^ю, еш, гл. Выдумать. Ходив co6i по вулицг, та ось що зморо-кував. Кв. Драм. 228. 3м0рх(ну)тися, нуся, нешея, м. Сморщиться. Змбршка, ки, ж. 1) Морщина. На лобг.... зморшки. Мир. ХРВ. 219. Омелько .п’е та супиться, аж зморшки понабггали мому на лобг. Левиц. ПИО. I. 372. 2) Сборка у б^лья. 3) Грибъ: сморчокъ. Зморшкувйтий, а, е. Морщинистый. Зморщити, щу, щиш, гл. Сморщить. Рудч. Ск. II. 108. Зморщитися, щуся, щишея, гл. Сморщиться. Левиц. Пов. 339. Зюрбився, змор-щивея ще й зажургтея. Чуб. V. 1147. Зморщка, ки, ж. = Зморшка. На виду таю зморщки вже, як у мене. Павлогр. у. Змоскалглий, а, е. ОбрусЬвшш. О» 1861. XI. Св. 44., Змоскалгти, лш, еш, гл. ОбрусЬть. Жел. Змоскалгевйти, люю, еш, гл. Отбыть солдатчину. Ти спарубкував, змоекалював, ¦а таког свити не носив. Васильк. у. Змостйти, ся. См. Змощувати, ся. Змотйти,, ся. См. Змотувати, ся. Змотувати, тую, еш, сов. в. змотйти, тйю, еш, гл. Сматывать, смотать. Я от мички спряла г змотала. Рудч. Ск. II. 44. Змотуватися, туюся, ешся, сов. в. змо-тйтися, тйюся, ешся, гл. Сматываться, смотаться. Прийдсться ниточка до клубочка, та не змотаетъея. Ном. № 4092. Змотузити, жу, зиш, гл. Связать веревкой. Овруц. у. Змочи, змбжу, жеш, гл. = Змогти. Желех. Змочйти. См. Змочувати. Змбчувати, чую, еш, сов. в. змочйти, чf, чиш, гл. Смачивать, смочить, измачивать, измочить. Змочувала холодною водою засмажет Пркчит уста. Мир. Пов. I. 170. Який Бог змочив, такгш г вису-шитъ. Ном. № 78. Hi дощик його не змоче. Мет. 208. Змощувати, щую, еш, сов. в. эмо-стйти, щf, стиш, гл. 1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жтка не злюбила й еисоку кровать змостила. · Чуб. V. 668. 2) Свивать, свить гнездо. Змощуватися, щуюся, ешся, сов. в. змостйтися, щ^ся, стишся, гл. Взбираться, взобраться и сЬсть. На егдаю кури змостились. К. ЦН. 308. Змрш, року, м. Сумракъ. Желех. Эмр^жити. См. Змружувати. Змр^жувати, жую, еш, сов. в. 3Mpy-ясити, жу, жиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза). 1ще й очко змружить. Грин. III. 163. ' Змудрув&ти, pyio, еш, гл. 1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудруе, як сам Вергилш намалюе. Котл. Ен. VI. 49. 2) Перехитрить. Бабу i чорт не змудруе. Ном. № 9074. Зм^лити. См. Змулювати. Зм^лювати, люю, еш, сов. в. 8My-лити, лю, лиш и зм^ляти, ляю, еш, гл. Натирать, натереть, надавить. Зм^нити, ню, ниш, и. Померкнуть. Соние то засяе, то змуне. Левч. 113. Сонг(е майорить мгж ними (хмарами)—то засяе, то oeei змуне. О. 1862. IX. 62. Змурувйти, pyio, еш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змуру-иав високу башту. Грин. I. 128. Оце зму-рував Спаса. Ном. 14223. Зм^сити. См. Змушати. Змусувйти, cyio, еш, и. Придумать. Сивиллу лайте .безтолкову, ii се мгзок зму-сував.. Котл. Ен. IV. 6.