* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Зглядуватися—Згододжений. 130 КС. 1882. IV. 170.—оком. Охватить взглядом!.. · Зглйдуватяся, дуюся, ешся, гл.— Зглядатися. 1зглядуемось, а смгх нас так г бере. МБ. (О. 1862. ИТ. 35). Зглядь, да, ж. Внимаше, уважеше. Шануй кожного, то будуть люде зглядь мати. Каменец, у. Зглйнути, ся. См. Зглядати, ся. Згнир.йти, вйю, еш, сов. в. згнйти, ниш, сш, гл. Сгнивать, сгнить. Ном. ?; 9468. Згштйти. См. Згшчуватя. Згшчувати, чую, еш, сов. в. згштйти, 4y, тиш, м. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить. Оживав згтчений морозом, чепозичсний у нгмця, украгпськпй розум. К. ХП. 2)—серце. Скр'Ьпя сердце. Бее пе-реймав, згттивти серце, чого там його учено. К. Д. Серце. 18. Згно'1ти, ною, ???, гл. Дать сгнить. Вже на тоцг зтогв хлгб Семен. Каменец. у. Згнущйтися, щйюся, ешся, гл.=3ну- щатися. Да вже ж менг з гпвег донъки згнущатися годг. Чуб. V. 422. Тяжко плакала Ганнуея г не знала, загцо, защо мати зтущаетъея. Шевч. 21. Зговбрини, рин, ж. л;н.—Змоеини 2. КС. 1883. II. 309. Зговорйти, рю, риш, гл. Проговорить, сказать. Хата, як покришка: що зговориш, то в хатг повинно пропасти. Ном. № 5998. А що я тобг казатиму, дочко,— поверила Чайчиха похмуро. MB. II. 42. Як сее зговорили, так барзо й учинили. Мет. 441. Зговорйтися, рюея, ришея, гл. Разговориться. Зговорились ydme, а сидячи в ¦кабацг: лучча жтка . первая, а игж тая другая. Гадяч. у. Згода, ди, ж. 1) Comacie; миръ. При-годи учатъ згоди. Ном. № 1751. Лучча со-лом’яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. 2) Соглашеше, примиреше. Пани, тее зрозумгвши, згоду учинили, тдкину-тшеъ nid Умйнь, Гонту гзловили. Макс. (1834). 126. Згоджйтися, джйюся, ешся и зг<5-докуватися, джуюся, ешся, сов. в. вгбди-тися, джуся, дишея, гл. 1) Соглашаться, согласиться. „Сгдай з нами!“—1 той зго-дивсь—сгв та й полетим. Рудч. Ск. II. 81. А я хлопець гарний буч, до оюгнки зюдився. Чуб. V. 655. 2) Уговариваться, уговориться, условиться, 3) Мириться, по- мириться, жить въ мир-Ь, согласш. Невгстки якось мгж собою добренько згоджаюгпъся, а се в нас ргдко бува, щоб мирились. Г. Барв. 410. 4) Пригодиться. Чуб. V. 934. Не плюй у коладязъ: згодитъея води напиться. Ном. № 4478. Згбдйти, джу, диш, гл. 1)—кого. Уело* виться съ кЗ>мъ, пригласить или нанять, кого. ^ЗатЬется въ сел1> свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа“. О. 1862. IX. 52. Згодили якогось москаля з мгета за пуховара. MB. (О. 1862. III. 64). 2) Погодить, обождать. Ой, си-ночку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Чуб. V. 873. Згодивши днгв зо три, прийдемо на роботу. Зм1ев. у. Згодйтися. См. Згоджатиея. Згодлйвий, а, е - Зпдлявяй. Згодний, а, е =3пдний. Згбдно, нар. Выгодно. Згоднггие купити у мгетг, тж у селг. НВолын. у. Згодом, нар. Спустя некоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок-дзе-лень! дзеленъ! Рудч. Ск. I. 76. . Згодув&ння, ня, с. Вскормлеше. К. (Желех). Згодувйтя, д^ю, еш, гл. Вскормить. Мйти сына да народила, а народивши, згодувала. Чуб, III. 270. \ Згодй, кор.=3годом. Дивись згодя: гуляв неборак в Охргмовш куценъкш свитцг. Ршб. 48. Згодяний, а, в. Договоренный. Ми ще ж згодят. Черк. у. Згожйтися, жйюся, ешся, гл. — Зго-джуватиея. Згбжий, а, в. Годный. Поздоров Боже— твое нам зюже. Ном. № 9705. Згбжуватиея, жуюся, ешся, гл.^= Згоджуватися. Зпнти, гою, 1'ш, гл. Залечить. 8г01тися, згбюся, шея, гл. Залечиться. Не так хутко згогться, як бгда скогться. Ном. № 2158. Згбла, нар. Совершенно, дочиста, вполн!.. Зголйти, лю, лиш, гл. 1) Сбрить. Перший раз, як живу на евгтг, довелось мет зголйти вуси. Стор. I. 170. 2) Оголить, обнажить. Переносно: сд'Ьлать б^д-нымъ, ншцймъ. Та бодай же ти, корчмо,... та й у пень згоргла, та як ти ж мою сина, та як ти молодою, та навгки зюли* л а. Грин. III, 286. Зголбджений, а, в. Проголодавшейся. Зголоджена голота. К. ЦН. 298.