* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

ш Зголодшти— Зготувати. Зголодшти, нш, еш, гл. Проголодаться. МУЕ. III. 47. Вже й конг потомили г зюлоднгли сами. Рудч. Ce. II. 62. Чою той мировий не где?—люде зюлоднгли вже. Каменец, у. Лис зюлоднгв так, ию вже гсти хочг. Грин. II. 5. ЗголодрШти, 6??), еш, гл. Обнищать, обеднеть. Зголосйтися. См. Зголошуватися. Зголошуватися, шуюся, ешся, сов. в. зголосйтися, щ^ся, сншся, гл. Отзываться, отозваться, выражать, выраавть жела-Hie. Хто мене молоду додому проведе?— Зюлосився козак. Гол. III. 432. Згол^бити, блю, бшп, и. Взлелеять. Було тобг знати: вороним конем iздити, хлопця собг зюлубити. Гол. I. 2. Згомоштя, шб, нйш, и. Проговорить. Маруся гй осьмгхнулась: „ni за вггцо дяку-вати", згомонгла: „я правду свою тобг кажу“. MB. II. 125. 8гон, ну, м.—8riH. I я був у Тихли-ci: колись гони« згон Одного тут купи я,— було волхв сорок у згонг. Терек, обл. Згбнини, 8Г0НИН, ж. мн. Части ко-лосьевъ и соломы, надакище вместе съ зерномъ при вЪяши посл^дняго, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо жрщг з зерна omi зюнини, не спи. Брацл. у. Згбиити, ню, ниш, гл. 7_у)=3ганяти. Бгдний брат став гх зюнитъ, —вони не встаютъ. Р^дч. Ск. И. 135. Бгжать зго-нити овець, що ростеклися по вегй царит. Мир. ХРВ. 39. 2) Очищать зерно, уже пров'Ьянное, отъ кусочковъ колоса, соломы и пр. Та ein то навгяв i велику купу, та ъие не згонив. Брацл. у. Згбраний, а, е. СгорЬшшй. Згорана хата. НВолын. у. Згорб&т1ти, ????, еш, гл. Сделаться горбатымъ. Черк. у. Згорбити, блю, биш, гл. Сгорбить, согнуть. Мене вже давно юре. зюрбило. Г. Барв. 298: ' ' Згбрбитися, блюся, бишея, гл. Сгорбиться. Згорбилась, мовляи, старенька бабуся. Хата. 178. Згорб^литися, люся, лишся, гл. — Згорбнтися. Ив. 71. Згбрда, нар. Гордо, высокомерно. Марусенька пишна в черевичках вигпала; на во-ротях стала, зюрда одказала. Чуб. V. 243. Згордяйти, дж&ю, еш, сов. в. 8г6рди-ти, джу, диш, гл. Пренебрегать, пренебречь. Не раз ecu, не два добрими людьми згордила. Гол. IV. 275. Згордувйти, дУю, еш, гл.—Згордити. Як Катря %м згордувала, засватав другу дгвчину. MB. II. 139. Згоржйти, ж&ю, еш, гл.= Згорджати. Згорй, нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори ipouii дае. Каменец, у. Згбрнстий, а, е. Покатый, наклов-ный; Двгр був зюристий, г до sanny треба бум пгд'Ижджати трошки nid юру. Левиц. I. 457. Эгбристо, нар. Покато. НВолын. и Каменец. у. Згор^вка, ки, ж.—Горивка. Вх. Лем. 418. , 3ropITH, рю, рйш, гл. 1) Сгореть. Вкинь його в пгч—нехай згорить! Рудч. Ск. I. 37. Зюргла хижка, зюргла книжка— нгчим ворожити. Ном. № 1811. 2) Покраснеть. Щось у вгконце стук-стук!..так я й зюргла! MB. (О. 1862. III. 56). Уразт и заразом двгчи в серне. Вона так i зюргла, та й каже... Г. Бар. 106. Згорну'ти, ся. См. Згортати, ся. Згородйти, джу, диш, гл. 1) Загородить. Не одна баба город згородила. Ном. № 2586. 2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, тч оменну зюродити. Чуб. I. 160. Згортати, т4ю, еш, сов. в. згорну'ти. Hy, йеш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тгльки сидыа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Мати гй убрання xopemi та пишнг купуе,·—вона ледвг подивиться: згорне та й забуде. MB. II. 158. 2) О книге: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, вгддав слузг. 6в. Л. iV. 20. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи. Згортйтяся, тйюся, ешся, сов. в. вгорн^тися, н^ся, нешея, гл. 1) Складываться, сложиться, свертываться, свернуться. Як мог ручки згорнуться, то modi твог роскошг минутъея. Чуб. V. 517. 2) Сгребаться, сгресться. Згострйти, рю, риш, гл. Сточить. Зготбвити. См. Зготовляти. C Зготовлйти, лйю, еш, сов. в. зготбвити, влю, виш, г.».—Готувати, зготувати. Яггдочки рвала, цибульку гципала,— я ж тому хлопчинг отдать зготовляла. Мил. 110. Зготувйти, тую, еш, гл. Состряпать, изготовить. А я йому ранесеньки енгдати зютую. Маркев. 68. Зготувати обгд. Рудч. Ск. II. 204.