* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Згад у ватися—Зги дити. 137 Згйдуватиея, дуюся, ащся, сов. в. 8гад&тнся, дпюся, ешся, гл. Вспоминаться, вспомниться. SraKy, нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хглба там шлях, чи що, шо тебе зшку понесла лиха година у яку яругу. Харьк. Згальмувйтися, м^юся, ешся, гл. Сбиться съ толку, свихнуться. Дам, що йому робити? Зовсгм зшльмуваеся: як нг за що стало пиши—гавкати нанявся. Грин. ??. 661. Згбмкати, каю, еш, гл. ДЪтск. Съесть, Проглотить. I лит гляди, то г влучае, щоб зюмкати мене, як блин. Котл. Ен. V. 13. Згйнити, ню, ниш, гл. Охулить, осудить. А гг зганши й обгдили i з покой выгнали. MB. I. 52. Так було иевггтка манить мене, що я в нег стану чорнгйша тд землг. Г. Барв. 224. Зганьбйти, блю, бйш, и. Опозорить, обезчестить, осрамить. Зганйти, нйю, еш, сов. в. В1гнйти, вжен^, нёш, -гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послу-хай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи ле-бедг ячать?.. Коли гуси кричать, або лебедь ячать, то зжени. Макс. (1849). 26. Свою матгр ргдненьку, удаву стареньку, зневажали та з домгвки зганяли. Мет. 346. 2) Сгонять, согнать въ одно место. Бйае за скотом, зганя докупи всгх. Рудч. Ск. II. 188. 3)—з CBITy. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з свгту зггнав, чи я в кого одняв? Чуб. V. 233. 4)—тирсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня. Вас. 163. Зг&рбати, баю, еш, гл. 1) Отнять насильно 2) Схватить. Згарбали злодгя у ко-морг. НВолын. у. Зг&рен, зг&рний, а, е.=3угарний. Вт не згарен, вгн не здатен мене циувати, т1чи згарен, тгки здатен мене роззувати. Грин. III. 613. 8г4рець, рдя, м. Вызженное поле. Вйме, цглий згарець вам скошу. Федьк. Згйрище, ща, с. Пожарище. 8г&рний. а. ? См. Згарен. Згарцювйти, цюю, еш, гл. Истоптать &Ьгад. скача. Де сам падав, усе видно, г видко. шо сни зшриьований. Мнж. 136. Конг баштан змриювали. Мнж. 181. Згйрь, pi, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згаръ з люльки видовбав. Полт. 2) Пригарь въ ВОДК'Ь. Шнног без згарг сил вгдерок опалила суще коропськог. Мкр. Н. 20. 3) ВыгорЪв-ппй л^съ. Кози юасуть у згарах—euwpi-лих лгсах. Шух. I. 211. 2) Искры, отлетающая при ковке железа. Волч. у. (Ло-бодовск.). Згйрячу, нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся. Шевч. 293. Згас&ння, ня, с. Угасаше. Щог. Сл. 6. Згаспти, с&ю, еш, сов. в. зг&снутн, ну, неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Циую нгчку свгчг не зга-сали. Чуб. V. 732. Свгчечка згасне, батенька засне, то й вийду. Мет. 117. Очг зюсли, г всю душу темрява покрим. К. Псал. 92. Дуже помылиться той, хто ду-матиме, що в украгнському народовг згасло всяке життя. Левидк. (Правда, 18G8, 416). 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на УкраШ зараз тел я татар г слгд гх згас. Левиц. (Правда, 1868, 557). Гостг хлгба не чурались: вже не стало сала. Пироггв стояла миска, но мов не бувала; зюс г борщ. Мкр. Н. 17. , Згасйти. См. Згашати. Згйснути. См. Згасати. Згйдькати, каю, еш, гл.—кбш. Изморить лошадей, гнавши ихъ. Вх. Лем. 418. Згапйти, ш&ю, еш, сов. в. вгасйти, шу, сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не за-ргкаетъся Барабаш, гетьман молодий, на славнгй Украгнг огтв та тернгв згашати. Мет. 388. Хиба modi, дгвчинонько, moi мислг згасиш, коли твою бглу ручку та з моею зв’яжеш. Коаип. Згпяти, rato, еш, гл. О времени: потерять, пропустить. Не дооремо сьоюднг, бо nie-дня згаяли, поки плуг поладнали—пола-мався. Харьк. Згвалтувйти, Tyio, еш, гл^Зг'валту-ватн. Побачили, згвалтували, та за ним (на здопн). Драг. 51. Згёдвкатися, каюся, ешся, гл.^Зг'едв-ватися. Згнбати, баю, еш, гл. Найти, встретить. Сидгтимеш. Грина, поки тебе чорт зшба. Ном. № 8892. Згйбель, л), ж Погибель. Згйблий, а, е. ПогибшШ. 8гйб(ну)ти, бну, неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би ??????, — ? метелиия така була, шо й свгту не видко!—то був би згиб. Канев. у. Згйдити, джу, диш, гл. Изгадить, испачкать. 3гидив уже ввесь nanip, давайте ще буду писати. Канев. у.