* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
136 Зворухнутися—Згадувати. натуги, а все таки ж зворихнув торби. Стор. МПр. 7. Зворухнутися, HycH, нёшся, гл. 1) Тронуться съ м'Ьста, шевельнуться. 2) Всколыхнуться; засуетиться. Мати Божа! Увесь будинок зворухнувся: бглити, мити, прибг-рати... Панночки сподгваемось! MB. (О. 1862. III. 35). Зворушйти, my. шиш, гл. 1)=Зво-рухнути. Хотгли удвох скатить на ей тою кабана,—та й не зворушатъ з мгсця. РудЧ. Ск. I. 157. 2)—зёмлю. Поднять, вспахать. Зворуши землю умтчи та пост домду. Хата. XV. 3) Всколебать, всколыхнуть. Як махнемо хусткою..., то ми зворушили на тому мгецг воздух. Дето. 75. 4)—людйну, серце. Встревожить, взволновать, растрогать. Одного прегарпого лтнього дня громаду села Кукургкгвщипи зворушив випадок надзвичаИшш. Г. Бари. 350. Як вона зворуши.ш мое серце! Як давно ж за-знавав я почуванпя такого высокого. Г. Барв. 496. Зворушитися, ш^ся, шишся, гл. 1) Зашевелиться. Сонечко вставало. Уже вбогг зюрушшисъ, на труд поетшали. Шевч. 2) Всколыхнуться. 3) Встревожиться, изволноваться; растрогаться. Hacmijcime й Ма-русинп серце дуже зворушилося вгд сгег по-голоегм. Г. Барв. 454. 8вохч1тв, Ч1Ю, еш, гл. Отсыреть. Шух. I. 162. Звоювйти, звоюю, еш, гл. Завоевать, одолеть. Хтгли Потев звоювати. Мл. л. сб. 188. Да ще вгн думав, гадае, щоб козака Голоту звоювати. Мет. 446. Звужати, ж&ю, еш, сов. в. звузити, вужу, зйш, гл. Съуживать, съузить. Звужйтися, жйюея, ешся, сов. в. зву-8ЙТВСЯ, вуж^ся, вйшея, гл. Съуживаться, съузиться. Звузйти, ся. См. Звужати, ся. Зв}к, ка, л.=Гук. Зв’йгй, ги, зв’йка, ки, ж. 1) Лай. Не богться вовк собаки, але його зв’яги (зв'яки). Ном: ?· 7253. 2) Брань, ругня, ссора. Така зв’яга Иде в дому. Г. Барв. 536. Зв’ягель, (гля?), м. Раст. Vicia silva-tica. Лв. 102. Зв’яглйвий, а, е. Любяшдй лаять. Зв'яиивого не бгйся, а кусливою. Ном. № 7256. Зв’язйти, ся'. См. Зв’язувати, ся. Зв’йзень, 8ня, м. Узелъ, узеловъ съ ч'Ьмъ-либо, связка. Мнж. 181. Зв’йзка, зки, ж. Связь. Вх. Лем. 418. Зв’язкйй, &, e. Вяжуицй. Галун зв яз-кий. Волч у. (Лободовск.). Зв’Азок, зку, м. 1) Связь. Зв'язок до вгчного товариства з Галею. Мир. ХРВ. 353. 2) мн. Зв’язки. Родъ прически девушек* въ два пробора. Чуб. VII. 422. Зв’йзувати, зую, еш, сов. в. ав яайти, JKy, жеш, гл. 1) Связывать, связать, обвязывать, обвязать. Возьми ж, сину, нагаечку г вгжки, зв'яжи жгнщ рученьки й нгжки. Чуб V. 425. Зв’яжи жнг головоньку, най не болить дуже. Чуб. V. 145. 2) ВЬнчать, обвенчать. Менг ще modi пятнадцятъ лгт було, що тепер пт не зв’язав би. Г. Барв. 264. Зв’йзуватися, зуюся, ешся, сов. в. зв’язйтися, ж^ся, жешея, гл. 1) Связываться, связаться чему. 2) Связываться, связаться съ к1шъ. Звяжисъ з дионем. то й сам дурнем/будеш." Ном. № 6170. Зв'йзь, ai, ж. 1) Архитект. Связь, со-единеше. Черк. у. 2) КрЬпость, прочность. Хоч в семрязг, аби в добрг зв'язг. Ном. № 11250. Зв’йка. См. Зв’яга. Зв’ялйти, лю, лйш, гл. Сделать вя-лымъ; обезеилить. Зв’ялйтися, люся, лйшея, гл. Увянуть, завянуть. Серце мое зеохло, зв’яли-лося за сином, що у москалг вгддано. Каменец. у. Зв’йнути, ну, неш, гл. Завянуть. Травою зв’яло мое тгло. К. Псал. 230. 3ra, srara, ги, ж. 1) Изжога. Ном. N· 8163. Неначе згага запекла. Шевч. 401. 2) Жажда. Будет серед бою згагою томи-тись,—я подам тобг з криницг водицг напишись. К. Доев. 132. Згйд, ду, м. 1) Воспоминаше. 2) На-поминаше. Hi згаду, Hi епбгаду. И не вспомнить. Про грошг чоловгковг т'згаду, т спогаду. Грин. II. 144. Згадйти, ся. См. Згадувати, ся. Згйд ка, ки, ж. Воспоминаше. Шевч. (КС. 1883. И. 407). Почали ми тиху роз-мову-згадування. MB. II. 179. Згйдувати, дую, еш, сов. в. згадйти, дйю, еш, гл. 1) Вспоминать, вспомнить. Нема ггрше, як в неволг про волю згадувати. Хата. 80. Дару вала шиту шовками хус-тину, щоб згадував на чужинг. Хата. 87. Згадай, який прийшов до меж, що ni сорочки ж було. Котл. Ен. I. 32. Згадамх баба dieepa, що добрий був. Поел. 2)—г4дку. Думать, подумать. Не згадаю гадки, не змишлю я миелг. Рудан. I. 13.