* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Натурбуватися—Натяк. 529 3) У натура Наяву.—Чи це вам так снилось? —Eie, снилось!—у натург! Любеч. Ум. На-туронька. Таку собг, моя мила., натуронъку маю, що як сяду близько тебе, то все за-буваю. Мет. 64. Натурбувйтися, б^юся, ешея, гл. По-безпокоиться много. Нат^риотий, а, в. Капризный, упрямый. Такий хлопецъ натуристий. Чи ми Ною малым так спотворши? А тепер як чою схопт, так щоб по його було. Чернигова!. у. . Нат^ркати. См. Натуркувати. Натуркотйти, K04y, Чеш, м-На-туркати. ' Нат^ркування, ня, с. Наущешя, наговоры. Натуркувати, кую, еш, сов. в. на-TypKam, каю, еш, гл. 1) Наговаривать, наговорить очень много, натараторить. На-туркали мет пов ni вуха,—вже я не знаю що й до чою. 2) Наговаривать, наговорить на кого-либо. Нат^ронька, ки, ж. Ум. отъ натура. Натурчйти, 4f, чйш, гл.—Натуркати. Натут^ритися, рюся, ришея, гл. На-ежиться, встать (о перьяхъ, волосахъ). Шух. I. 23. Натушкувйти, Kyio, еш, и. Наложить много, закрывъ что-либо наложен-нымъ. Натушковано на йою зверху току· хгв, подушок. Мир. ХРВ. 249. Н&тха, хи, ж. Надха. От мет ха-лепа: натха напала, та вже дтв з чо-тирг. Лебед. у. Натхнбний, а, е=Надхнений. Вво-ли ж мою натхпену з неба волю. К. ЦН. 269. Натхяёння, ня, с — Надхнення. Натхи^ти, XHy, нёш, гл.—Надхнутн. 1) Старый егчовик натхнуп свою душу а люлодгсгньку душу тука. Мир. ХРВ. 90. 2) Украгнсъка теня г неписана словеснгсть народу украгнською штхнули молодг уми в Kuiei спасенною думкою. К. ХП. 7. На· тхми ж нас правдою, о Музо Мелъпомено! К. ПС. 6. Натхорйти, рю, рйш, гл. Навонять. А бодай (м вас чорти взяли! Ич, як на· тхорыли! Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Штще, нар. 1) Натощакъ. 2) Напрасно. Не патще зветъея той лге Чичисбеевим. О. 1861. XI. 28. Нать, ти, ж. Усикъ, прицЬпка на растеши. Угор. Натьбпатиея, паюся, ешея и натьбп- катися, пкаюся, ешея, м. Нажраться. Злгзь иа мене та й¦ натъопайся. Ном. Л· 161 (ст. 295). Уже натьопкався хвашг. Натюжитися, жуся, жишея, гл. Напиться ньянымъ. Натюкати, каю, еш, гл. Натравить. Натюкав його собаками.—Де се ти був?— Звгря тюкав.—Натюкав такого звгря, що тобг й бачитъ не доводилось. О. 1862.1. 35. Натюпати, паю, еш, гл. Набегать, достать. Тюпала, тюпала, та й пранигв на-тюпала. Натюпатиея, паюся, ешея, гл. Набегаться, натоптаться. Натягйти, гйю, еш, сов. в. натягтй, Fnf, неш, гл. 1) Натягивать, натянуть. Не натягай так вгжок. Шину натягтй на колесо. Як не натягнете сього лука, то становмься на баталгю. ЗОЮР. I. 163, 2) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на тегль шкурку, поки мати з мгета прийде. Чуб. I. 247. 3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мгштв такою багато натягав? 4) Оттаскать. Добре за чуби натягають. ЗОЮР. I. 106. 5) Взводить, взвести. Цг люде напасть на нас натягають. НВолын. у. 6) Наверстывать, наверстать. Да чою там хвататься? Все равно два дт будуть.—Да лучче гдьте, ви воке там свое натягнете. Грин. III. 450. Натяг&тнся, г&юся, ешея, сов. в. на-тягтися, гн^ея, нешея, гл. 1) Натягиваться, натянуться. 2) Напяливаться, напялиться. 3) Натужиться, понатужиться. Натягаеться, як пес до роботи. Нои. № 13730. Еонячка натяглася г покатит вгзок. Левиц. I. 38. 4) Напитываться, напитаться. Бишнг вже натягаються гори-кою. 5) Только сов. в. Натаскаться. На· тягалися за чуба. 6) Только сов. в. Упереться, заупрямиться. Натяьея та й на-тягся: 22 рублг та й 22 рубли Волч. у. Натягйч, чй, м. 1) Инструменты а) у бочара—для натягивашя обручей на бочку; б) у колесника—для натягивашя обода на спицы. 2) Веревочка, составляющая часть шерстобитнаго лука (см.). Черниг. у. 3) Раст.: а) Paris quadrifolia L.; б) Ranunculus lingua L.; в) Silene noctiflora L. ЗЮЗО. I. 130,- 133, 136. Натягтй, ся. См. Натягати, ся. Натйж, жа, л. Раст. Ranunculus lingua L. ЗЮЗО. I. 133. См. Натягач 26. Н4тяк, ку, м. Намекъ, Чуб. II. 561. Ном, J6 5700. ·