
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
452 Му—Мудь. еийде злодт з тюрьми, то гце ггрьи Суде мститжя. НВолын. у. То вона метиться к a Xeedopoei за дочку. Мир. Пои. I. 165. I. Му, меж. Выражаетъ гшчаше ко* ровы. II. Му, сокр. тьст. йояу. Най тота зрадитъ, котра му ладна. Чуб. V. 16. Мугйвати, каю, еш, гл. 1ГЬть подъ НОС'Ь, мурлыкать. Гуляв собг пренеповинний в саду та аргю ят/сь мщикав стиха. Шевч. 556. Мугйрь, t/a, м. Неотеса, грубый простой челов'Ькъ,. мужикъ. Мнж. 83. Така завелась сжглостъ у вражих мутр'гв, що Иде значат! козак улицею,—nixmo й шапка ne ламае. К. 4P. 214. Ув. Мугиряка. 3???? у. Мугйрька, ки, ж. Неотеса, мужвта, грубая женщина. МугярДка, ей, м. Ув. огь иугйрь. Муд'птнй, мудбрський, в, е. Иок;С-птгй. hi,??: '. Вх. Зп. 38. r’yu'jj ", ai, ах. Большая ксзоль, шишка, едг.остъ. Мт;;-. 185. Щдрвж, sis, х. мн. Раст. Glechoma hederaeea. Вх. П?. I· 10. ЗЮЗО. I. 172. Жудник, ва, .Раег. Рагзгеза palustris. Лв. 100. ‘ SlyflO, да, с. Ядро (у ыузукпш, самца). .Желех. Мудрагбль й иудрм'&шь, ля, м. 1) Умникъ, лукавецъ, хитрецъ. МуЭрагель! куроп’я ззгв, а сказав, що само вгртлося. Ном. 16 3067. 2) Большая бабочка ночная. Ой не мтай, щдралет, tumid сиклю, не пороши милсн'-кому па постжо. Нп. Мудрйк, sa, м. СмыгалепЕый, разук-ный человЬкъ; нудрствующШ. Е, та ьЪ: у мене мудрак на всячину. Мудрйцгя, цн, ж. Мудренисг-ть, замысловатость, искусство. А ми втнемору-кавця г Hoei, ямба мудращя велика. Гл)б. 39. Мудренець, вця и мудрень, ня, м. Р?ст. Laris decidua. Вх, Уг. 252. Вх. Лем. 436. ¦ Мудрёць, ц&, м. Мудрень. 1думейсъкг Тамат'л.·. славт Нули сеогми мудрецямч. ?. 1ов. V. Худрецъ там фишку проводив. Котя. Ен. III. 53. Мудрий, а, в. 1) Мудрый,, умный. Чом-у чорт шдти?—Во стадий. Поел. Лlyopuii полях по шкодг. 2) Мудреный, замысловатый. Невелика штучка, та мудра. Чуб. I. 268. Шашналась, выправлялась, взявшись у боки, голубцями лычхувала де-где мудрь ско;-и. Мкр. Н. 29. 3) Хорошей по- своимъ качествамъ: красивый, вкусный я пр. Тосчесав кудрг, росчесав мудрг, г сам до милог пгшов. Чуб. V. 370. Шудре дерево. Шух. I. 88. Мудрого борщу наварит. М^дрнк.жа, м. 1)=Мудрав. Черниг, г. 2)= Мудренець. Вх. Лем. 486. Мудрйна, ни, ж. Раст. Larix europaea. Шух. I. 18. Mf дкеть, рости, ж. Мудрость. Еояед» пригода до мудрости дорога. Ком. № 1752. Мудтти, piis, еш, гл. Умнеть. ' М^дрхшви, иов, ж. мн. Выдумки; искусно, мудрено, замысловато сд'Ьланння вещи. Прсгарна природа гуцульских ггр пгд-держуе його (гуцулову) фаптазгю г робить його способнгшим до угжких мудргииж. Шух. I. 294. . М^дро, нар. 1) Мудро, умно. Хто по кладцг мудро ступав, той ся в болош не купае. ????. й 5883. 2) Хитро, мудрено. А сам, говорят ыак. збоау якосъ па кегдшимъся мудро. MB. II. 81. 3) Исвусно, затЬвливо. Мудро спгва·. Шевч. 154. Два рушника довглх та мудро вииштии. Ев. I. 77. Мудрований, а, е. Замысловатый. Нова dsi поет аев шгь худрована i еипробу-вана на цттю елоесснш mqopax. К. Ion. IV. Жудрс.гга, ти, аю.=Мудраиц 2. Федьк. М'/дрйЩ!, щей И ВДВ, ж. мн. 1) Хитроумный зайи, хитрые ир1емы; мудрствпяаш^. Хтпрощь та мудрощг. Ном. № 2969.2) Муд-'рвнаа кещв, что-либо затруднительное для пои^машл или везознешя. Ее велшгпгут мудрощг. 3) Запов-Ьди. Десять Божих жудрощей. 1йев. г. *Мудрувйняя, ня, с. УюстЕоваше, мудр-> сгвовашо. MjapysfriH, pyia, ей, ?л. Укстйэвать, мудркзъ,-щгфетшть. Бубет якосъхитру-важи та мцдр/уватм г таки добудем тою гцаетя. Левиц. I. 201. Як не мудруй, а вмерти треба. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111. Мудрувйткея, р^кся, ешся, гл. Выть въ затруднительным хлонотахъ? Муд-ру?.тъся, im сучка петд перевозом. Нок. К 10958. * Мудрйха, хз, ж. Ыазваше одного пзъ родовъ пМхтм. Черниг. у. Мудь, дя, м. 1) Неотеса, грубый челов'Ькъ, музкик1.. Та гцо й говорить з такими глечикам,л, з такими мудями. Левиц. Пов. 182. 2)—Мудз. Як я... стягну з коня цього черкеса, так хватайте його прямо за мудя, то ein буде наш... Хватили його