* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Mob—Мовчки. 437 poeuti дуб був, що мо'б i втрох не обняе. Драг. Мов, нар¦ Точно, будто. Снгг мов з рукава. Ном. № 625. Чи чуеш? щось плаче за вор’.тъми... мов дитина. Шевч. 101. Мов гетьманською роду. Ном. № 8444. М0ва, ви, ж. 1) Языкъ, р-Ьчь. Во моей слав'янською люду, кг знаете, а своег даетъ-Бгг... Шевч. Кешка первый дое/е украгнцгв до слгз мовою украгнською... lUce-ченко, воздвигши з упадку голосну моеу украгнську, назнаменав широкг гряниш на-шому духу народнмму. К. Листи з ???. III. „Шекспгровг твори з мовгг британеьког мовою украгнською поперекладав П. А. Ку-лгш". 2) РЪчь; разговоръ. Умер козак, умер козак i козацька мова. Лукаш. 12:!. Таке личко, така й мова, тглько не такая черноброва. Мет. 11. Мова мовитъен, а хлгб гсться. Чуб. I. 261. А долг, nit-ля сег моей, -троянцям вгн так вегм сказан. Котл. Ен. И. 7. Не про те мова мовиться. Левиц. Староста промовляе—Ш—Tt. до трьох раз так... По третгй мовг, як молода втрете до ни вклонитъея, дгвчата стваютъ зноеу. О. 1862. IV. 10. Без мови. Молча, безмолвно. Моеу найти. Разговориться, найти предметъ для разговора. Ргдна сестра у loemi пришила, у юстг прийшла, vifi й моеу катила. Мет. Вите чарку й мова иайшлася. НВолын. у. Мбву перебйти. Прервать, перебить кого (въ рЬчи). Вибачайте, моеу псрсб’ю: а ей ж коли бачили Ною? НВолын. у. На MOei бути з кии. Беседовать, разговаривать. Не до мови бути кому. Быть кому непр1ятнымъ собес'Ьдникомъ. Пгшла замгж до любови, а свекорку не до мови. Грин. III. 1506. Ум. Мовка, мовонька, мбвочка. За вовка моека, а еовк у хату. Ном. №5769. Коли правдива мовонька твоя, так будет, серденько, на ??? ти моя. Чуб. Мовдь, Д1, ж. Раст. Peucedaiiurf Огео-selinum. Moench. ЗЮЗО. I. 131. Мбвити, влю, виш, гл. Говорить. Mo-вивши слово, треба бути паном. Ном. А; 10671. Казала б, та уста не мовлять. Г. Барв. 72. Раз то моеить по грецьки, удруге по турецьки. Лукаш. 43. Bin дожидав, не моелячи слова, духу не зводячи, блгдий. MB. II. 190. 3 великого жалю, я слова не моелю. Лукаш. 83. Мбвитися, ться, гл. безл. Говориться. Не так шеидко робиться, як моеиться. Ном. А· 5603. Мова мбвиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батька промоет тг слова так спокшно, хекаче мова мовилась про коюсъ иншою, а не про йою. Левиц. Нов. 114. Мова не мбвиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась. MR. II. 184. Мбвка, ей, ж. Ум. отъ мбва. Мбвкнути, ну, неш, гл. Умолкать. Мовлйв, нар. 'Гакъ сказать, молъ, дескать. Прийшлось сусгдов), мовляе, хоч сядь та й плач. Греб. 382. Хоч спасти, мое-ляв, аби з доброго коня. Литин. у. ' Мовлйти, лйю, еш, гл. Говорить, молвить. Чи се ж тобг гнгвитиея на Бош, г до йою такг слова мовляти? К. 1ов. Дидонг низько в ноги впали, а вставши, IU мовля.ш так. Котл. Ен. I. 16. Мбвний, а, о. Говорливый, разговорчивый, словоохотливый; речистый. Вх. Лем. 436. Товариш мовний в дорозг стошъ за егз шмаровнгш. Ном. № 11383. Маеш же старости мовнп. Гол. М0вн1сть, ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рЬчистость. MOBHO, к ар. Говорливо, разговорчиво, слоиоохотливо; речисто. * Мовчазливий, a, e =Мовчавиий. _ Мовчазлйво, нар.=Мовчазно. Мовчазнйй, &, e. Молчаливый. Щоб спогадати нам про таку дорогу душу у мов-чазнш молитег до Бога. MoB4a3HICTb, ности, ж. Молчаливость; молчаше. Мир. Иов. I. 160. Мовчйвно, нар. Молчаливо. Мовчак, ей, м. Молчаливый, безответный челов^къ. НВолын. у. Мовчан, на, м. 1)=Мовчак. О. 1861. X. Шевч. 16. 2)=Мовчанка. У мовчана грати. Молчать. I зное почили ми у мов-чана грати, оюуримось. Г. Барв. 50. Мовчйнка, ей, ж. Молчаше, молчанка. Мовчанка не пушить, головки не сушить. Ном. ?” 1117. Хоч що вона йою питав, ит буцгм то не дочувае. Мовчанка гй на-допскла. Греб. 331. Мовчйння, ня, с. Молчаше. Христя г рада тому мовчанню: нгщо гй не забо-роняе думами. Мир. Пов. II 84. - МовчАти, чf, чйш, гл. Молчать. Хто мовчитъ, той двох навчить. Ном. 5054. Нужда мовчати не вмге. Ном. А; 9772. илухае паталя та мовчки мовчитъ. О. 1862. VIII. 24. Мбвчки, к ар. Молча, втихомолку. Стояли мовчки всь ему тт. Котл. E. II. 6. Вийшла коечки з хати. Шевч. Самг в покою сидятъ мовчки, без гуку, без юмту. MB. I. 46.