
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
436 Млинський—Mo. той мае до чшценя куплетш. шгток. Шух. ?. 166 Ум. Млиночон. Млинськйй, a, 6. Мельничный. Гол. Млинч1вка, ки, э/е.=Млш. Вх. У г. 252. Млистий, а, е. Мглистый. Млйця, Ц1, ж. Лошонокъ, рОДИВШПЦ'П iso время цвЬтешя ранней гречихи. Вх. Пч. II. 6. Мл1г, (род.?), м. Мигъ. На млгг ока буч рижнн розсгдлангш. Федьк. Мл1йка, ки, ж. '! Ристю, коннчеш,-пи, ристю! 1демо за користю чсрвопою да млгйкого з молодою да птсткою. Маркев. 135. , МЛ1ЛИЙ, а, е. Хилый, слабый. Ха-зяйстео, дивлячись па мене, гцо собг я та-кий млглнн та cyxuit, ne дуже в роботу прнймаготъ. Кв. II. 288. Мл1н, мльону, м. Въ ручной мельни-ut: палка, которой вращаютъ жь-рновъ. Тоже, что и жоржвка, погонач. Козел, у. Мл1сть, млости и пр.=Млость и пр. Мене така млгетъ напала, гцо аж сам собг важкий зробився. KieB. у. Мл1ти, млш, еш, гл. 1) Мл'Ьгь, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млг-тиму. Г. Барв. 253. Глянув я направо, там росли г млгли на соннг роскгшт сади-Левиц. Свгтитъ мгсяць да не грге, до die-чини серпе млге. Чуб. V. 24. Чи, вегм людям гз коханпя так ся die? Очг не сплять, серпе стогне, душа млге. Мет. 28. Коли б чого ne забути, хцоб дитина не млгла голодом. Св. Л. 60. 2) ilpITb, увариваться. Кагиа еже давно млге. Богодух. у. МлбЛти, 1'ть, гл. безл. Тошнить. Мло-ггпъ мене та й млогть. Каменец, у. Млосний, а, е. 1) Располагающей къ иетоыЪ, томительный, душный (о дн$): Сьогодт день дуже млосний. KieB. у. 2) Тошный, обморочный. Млосно, нар. 1) Располагающе къ ис-том-Ь. 2) Тошно, обморочно, дурно. Чо-госъ ггг стало млосно й г судно- Кв. Млостети, стить, и. безл. Делаться дурно. Млбсть, сти, ж. Истома, обморокъ, нЪга. Млостъ пшла по всъому тглу. Котл. Ен. У. 9. Так у млостъ уюте. Млост! обняли. Закружилась голова, упалъ въ обмо-рокъ. Як побачив пироги, його млостг обняли та и утв. Чуб- III. 425. Млйва, ви, ж. Жаря, неподвижный г.оздухъ, иаръ. Харьк. у. ., Млйвий, а, е. Вялый, слабый. Гг— организм був .зроду нервоеий, млявии г пптм-ливий. Левиц. Вгн дав менг знаротне серне мляве. К. 1ов. 52. — вода. НеосвЪжающал вода. Каменец, у. Млйв1сть, вости, ж. Вялость, слабость. Млйво, нар. Вяло, слабо. . Мнець, мнецй, м. Кожемяка. Мнйха, хи, об. Вялый, неповоротливый челов!;къ. Харьк. г. Мжн. 185. 1дегтщтха-мггиха з обгдом нерано. Грин. 111. 662. Мнйшки, шок, ж. мн. Вареныя лепешки изъ сыра съ мукой, сырникъ. Многий, а, е. Миогш. Даруй, Боже, MHOii лгта цъому господару. Чуб. III. 60. Мшшсть, гости, ж. Множество, многочисленность. Мнбго, нар,—Вагато Да побгжи в чисте поле, чи йде ляхгв мною. Макс. Не у MH03I. Не во множеств!;. Не гнгвайся, тестю! не у мнозг зятг, где. Мет. Многоббжжя, жя, с. Мпогобозме. K. Ion. Многоиовний, а, е. Многоречивый. Не многомовний, а коли еже розговоритъея, то паше ною кожне слово полом'ям- MB. (О. 1861. I. 71). Множество, ва, с. Множество. Стор. И. 126. Чуб. III. 328. Множите, жу, жиш, и. Умножать, множить, размножать. Було пани множат/, в'гвцю шлъонку. Каменец, у. Множитися, жуся, жишея, гл. Размножаться, множиться. Чуб. 1. 75. Мнюх, ха, м. Рыба I.ota vulgaris. Шух. I. 24. Мня, меннй, с. Имя. Давайте з'гмо того, у кою погане мня. Мнж. 4. Мнйвкати, каю, еш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так гцо ж бо паш Уласович? Hi пари з уст. Далг принявся, мнявкав-мнявкав, та и начне про воли, кгнчае про голуби... Кв. II. 56. Мнякий. См. М’який. Мнякйна. См. М’якена. Мнякота. См. М’акота. Мнйлиця. См. М’ялидя. Маяло. См. М’яло. Мнйсо. См. М’ясо. Мнбта. См. М’ята. Мнйтн. См. М’яти. . Мняч. См. М’яч. Мнйшкурити. См. М’яшвурити. Mo, нар.—Mouse. Чорт... nie ту ко-билу, мо ступтв два пронгс та заптиво. г покинув. Рудч. Ск. I. 69. Да татй здо-