* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
394 ХВ11Ц—ХВОСТАТИ. Хвщ, хвоща, .к. 1) = Хвощ. 2)=Хво-щанка. Мирг. у. Слов. _Д. Эварн. Хв1ялка, ки, ж. Раст, фиалка, Viola odorata. Дгд о хлгбг, а баба о хвгялках. Ном. Х> 13070. Ум. Хвшочна. Пехай же я на miй zopi погуляю, хвгялочок на ei-ночок назриваю. Мет. 138. Хв1яти, хвш, еш, гл.—до кого, чого. Склоняться къ кому, чему. На городг дei тополг, трета до них хвге. Гол. I. 269. ХвЫтнся, хвшся, ешся, гл. Колебаться, качаться. Корабель хвгепися. Хво1'на, ни, ж;.=Хвоя. Ум. ХвоТнка. Ном. .№ 8466. ХвбКти, хвбю, 1Ш, гл. Вить лозою. Як почне ii хвогть, примовляючи: було не еавити, не варварити. Ном. № 4007. Хво1щ, ща, м. Раст.: a) Kquisotum li-moi'um L. ЗЮЗО. I. 191; 6) Equisetum hye-male L ЗЮЗО. I. 121. Хвойдйна, ни, ж. Прутъ, хворостина. Шейк. Хвойлйчник, ка, м. = Хвил|'вник ЗЮЗО. I. 113. Хвойовнй, a, e. Сосновый. Хвойовии лк. Черниг. у. Хвора, рй, м. Бол'Ьзнь? Пущу коника по двору свому тестевг на хвору. Чуб. Ш. 201. ' " Хворий, а, е. Вольной. Не вставай, пи хвора. Шевч. 192. Хворий лежишь, та без памяти хлгб геть. Ном. ,!V; S136 Хвэр1сть, рости, ж. Болезнь. Кому корысть, а нам хворгсть. Ном. ?” 2317. ???????, piio, еш, гл. Болеть. Ой щоб тому да три лггпа хворгти, хто побрав зазульчини дгти. Чуб. III. 157. У чума-nie вЬли хвор'тть. Драг. 167. _ Хвбркус, са, :к Молодею»? .Ну й хвор-кус! Зм1ев. у. Хвбрма, ми, ж. Форма. Хвормувати, мую, еш, гл. Формировать, придавать форму. Народ формуе свог гдег.... О. 1861. XI. 105. ' Хвороба, би, ж. 1 ) Болезнь. Що пап-ська хвороба, то паше здоров'я. Ном. ?: 1154. 2) Употребл. презрительно для ооозначешя ничтожнаго количества. 1Цо там i грошей тих -хвороба! Ном. ?» 7704. 3) Хвороби тепер зрббиш, гидеш и пр. Бранчивое выражение, обозначающее невозможность, сделать, пойти и пр. Хвороби тепер у льох тЯеис. Радом, у. Хворовйй, a, e. Г>о.тЬвшШ. Це дигпини не хворова: гг тгльки перехрестили, а вона г вмерла. Харьк. у. Хворовйтий, а, е. Болезненный. Хворост, ту, .к. Хворость. Св. Л. 157. Лежишь nid хворостом та й крутить хвостом. Ном., стр. 293, № 119. Хвороетець, тцю, м. МелкШ хворость. Хто по хвороетець побгжить, щоб у грубцг прокинути? Г. Бари. 441. Хворостина, ви, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Нои. 1127. Ум. Хворостинка. Хвороетйаня, ня, с. To-же, что и хмиз? Шшов мужик одбувать свою панщину в л1с, збграть хворостиннп. Грин. И 72. Хвороститв, щу, стйш, гл. Бить хворостиной, розгой. Хворостняк, ка, .и.=Хмнз. Як докопаю, хворостняком затрушу. Мнж. 2. Хворостянйй, a, e. Сделанный изъ хвороста. Хотин. у. Хворбта, ти, зж.=Хвороба. Вх. Лем, 476. Не дгшов богатый до своего двора, перестргла богача сильная хворота. Гол. III. 269. Хвортёця, Ц1, ою. Крепость. Мир. ХРВ. 168. „ Ргжтв, бийте“!—на фортещ кричать Гамалея. Шевч. 5У. Хвортувйна, ни. эс =Хвортуна. А потеряв я хвортувину через молоду дгвчи-ну. Чуб. V". 938. Хвортуна, ни, ж. Судьба, фортуна. Рудч. Чп. 219. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моему ьозачень ку хвортуна служила. Мет. 20. Ум. Хвортунонька. Чуб. V. 287. Хвортунина, ни, ою.----- Хвортува. Ой .хвортуно, хвортунино! що ти учинилаУ Мет. 63. Хвортунити, вить, гл. безл. Везти* удаваться. Йому хвортунить. Пом. Л? 1631 Хворшт, та, м. Доска вь I1/; вершка толщины. Хворявий. а, е=Хвороввтий. Хворяка, ки, об. Больной, больная. Як ионедужав мгй товар, так я од хворяп г не одходила. Нежин у. Хворяти, ряю, еш, гл. = Хвор1тв. Ягеля того хворяла вона дnie зо три, чи u оиш. Кклтерпносл. у. Хвостати, таю, еш и хвощу, щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та ш хвостай даремпе; п'пиов би до плуг'ьв i там хвагтав би коло- волги. Л и пов. у.