* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

ХВИДЯТИСЯ— ХВ1ТЮ. 393 ченько хви лястогривий його до вгеька не «все. Греб. 354. Хвилятися, ляюся, ешся, гл. Качаться. Ровен, у. Хвйндя, Д1, ае—Хивдя. Радом, у. Хвйнтик, ка, м. Франтикъ. Хвинтйти, чу, тйш, гл. Важничать. Дивись ти, як хзинтить зачав! неначе й справдг пишна птиця. Гл1б. Хвйрса, си, ас.=Хвинса. Чорк. у. Хвиеткйй, a, e. Гиоий. Одна дгвча бу-, ла гостренька..., швидка, гнучка, хвист-ка, порскенька. Котл. Ен. Ш. 72. Хвись, меж , выражают, ударъ съ размаху по чему-нибудь. Вхопив камтчик, прицглився.... г Ремула, по лоб'у хвись. Котл. Eh. V. 70. Хвйськатв, каю, еш, гл. Хлестать, бить. Хвиськав батогом по сухих тнських ребрах. Левиц. I. 457. Хвисъкйй, a, e. .ХлесткШ. ХвйсБвути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ ^хвисьнати. Хлестнуть. Хвисьнув батогом по ¦конях. Левиц. Нов. 98. . Хвиткйй, a, e. Скорый, поспешный. Свогм питаннячком хвитким не дала йому вимовити 'слова. MB. (О, 1862. J. 79). ' Хвицати, цаю, еш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходгть коло коня, бо ein хвицае. Васильк. у. Знай, ко-било, де брикати, а тут тобг вже не хвицати. КС. 1882. IX. 586. Хвицлнвий, а, е—Брикливий. Хвицнути, ну. нёш, гл. Одн. в. отъ. хвицати. Вона (побила) його як хвицне! так, що йому-Л свгчки у очах показались. Рудч. Ск, I. 7. Хвицонути, ну, нёш, гл. То же, что и хвицнути, но съ большей силой. Скаче, ще й хвицонув скгльки раз. Св. Л.. 205. . Хвйтца, щ1, ж. Сильный холодный дождь или св^гъ съ вйтромъ. Там така хвища на дворг, шо й собаки поховались. Волч. у. Слов. Д. Эварн. Хвиялка, ки, ж\=Хв1ялка, Viola odo-rata. Ум. Хвия'лочка, хвиявочка. Хв1рза, зи, о/с. Вьюга. Миргор. у. Хв^ртка, ки, ж. Калитка. Чуб.' ТИ. 393. Ilin у хвгртку, а чорт у д'грку. Ном. № 211. См. Ф|ртка. Ум. Хв{рточка. XbJct, хвоста, м. ]) Хвостъ. Прив'я-зали до хвоста коневг.' Рудч. Ск. 2) Иногда употребляется для обозначения домаш- няго животнаго. I хвоста нема v deoni. Ном. Тгльш пара xeocmie овгпалось. Ном. Та ще й закрутки покручено,—мабуть ¦ на всяку тварь, шоб i хвоста в дворг не було. Г. Барв. 417. 3) Шлейфь, хвостъ платья: Не вмгете так вертгти хвостом та ’крутити головою, як умЫ Люцина та Рузя. Левиц. I. 319. 4)=Нечеть. Вас. 156. 5) Назваше одного изъ играющихъ въ плаз мальчиковъ. Ив. 19. 6) мн. Хвос-тй=Уси.( (См. Ус 3). КС. 1893. V. 282. 7) Крутити хвбстом. Хитрить, вилять. Кру- ¦ чЯЯШ'зШШШалт. Ном. -К ЗООВ. 8) Хвоста вкрутйти: Сбить спесь. Швидко ми вам хвоста вкрутимо! не довго гордуватиме-те тми. К, 4P. 72. 9) Вйбийте соб[ хвгет об тин. Оставьте пожалуйста ваши .приставанья? Котл. МЧ. 438. Остальныя знач. см. подъ словомъ ф!ст. Ум. Хвбстик, хвости-ченько, хвостйк, хвостбчок. Дцжда лисиця ceiu. хвостик хвалить. Ном·. , И 945,9. Я курочку nid пашечку, ёг хвосток видно. Чуб. Т. 681. Копитцем луг пробггае, а хвостиченьком зелыю замгтае. Чуб. HI. 295. Коточок заховався в куточок, тглько видно хвосточок. Мил. 44. Пгди, вовчику!—Пгди, хвостику!—шутятъ вадъ т'Ьмъ, кто, будучи пославъ, .по л'Ьноети •посылаегь за себя другого.. Ном. 10864. Ув. Хвостище. Рудч, Ск. I. 16. Хвостяка. Здоровенний хвостяка. ?????! меж. 1) Подражаше свисту, фюить! А де гроисг?—Хвгть!—свиснув 1ван. Грин. II 223. Що ж тут на ceimi ро-бити?:Xeimb-хвгть! Кв. 2) Хвать. Хвгть вгдра!—г собг побила по воду. Мир. Нов. I. .124. 3) Выражаетъ быстрое, резкое дви · •жеше, скачекъ, ударъ. Куди вбгжить на годину—хвгть-хвгть,—уже боржгй г з ха-ти. Г. Барв. 103. Хвгть, та в б1к! насилу я вдержався на ньому,— оттакий то кть. Новомоск. у. Хвгть другого по пицг.' Мир. ХРВ. 260. ¦ Хвггька, кн, ас.=Мантачка. Лебед. у. Хвиькати, каю, еш, гл. Посвистывать. Жовна фгтькала, туркала горлиця. Св. Л. 211. . Хв1тьхв(тькати, каю, еш, гл.--=Хв1ть-кати. Що ж тут¦ на ceimi робити? Хвгть-хвгть! Та так собг г хвтьхвгть-кащть. Кв. Хвию, меж., выраж. звувъ отъ метенш. ’ Хвгтю-хвгтю! поена скрипя оксамиту. Загадка о:сметаемой еаясЬ, Нои., стр. '29У, № 310.