* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

392 ХВИГ'УРА—ХВИЛЯСТОГРИВИ ' XBnrypa, ри, ж. 1) Фигура. 2) Кресть на дорогЪ. Чуб. I. 186. 1де насеред роз-дорожжя, де три дороги сходиться г Эе ? три фигури. Драг. 56. ХинГурно, нар. Фигурно? Хви/урно ви-угзакий хрест. Стор. II. 159. Голова мгж ни вплелася, а задня вгору тднялася,— цмер фигурно неборак. Котл. Ен. V. 49. Хвижа, ян, ж. Вьюга, мятель. На дво-pi хвижа. Ном. № 6851. Пг9 таку ???-жу не одно оду Sie. О. 1861. V. 72. Та се якгсь люде пригхали,—за хвижею г не видно. О. 1861. У. 72. Хвизанка, ки, ж— Ковзалка. Вх. Зе. 65. ХвИ8Йна, ни, ж. Лента. Ти бач, яка широка хвизина. С. Вугаевка, Шев. у. Хвйленька, ки, хвйлечка, ки, ж. Ум. отъ хвияя. ' Хвилечынй, а, е. ВолнующГйсн? Зараз t-тала злосопротивна хвилечна хвиля на Чорному морю притихати. АД. I. 182. 3 Чорного моря хвилешна хвиля устава*:. АД. I. 182. Хвилйва, ни, ж. Минута. Зожди одну хвилину. К. ЦН. 169. Що-хвилйни. Каждую минуту, ежеминутво. Згадую що годи-ни, що-хвилини. MB. Ум. Хвилйнка, хви-лйконька, хвилйночка. За час, за годинку, за малу хвилинку качаешься Нечаева головка по ринку. Гол. I. 9. I буду дома за .малу хвилинку. K. MB. X. 19. По-жд'шь, кумцю, на хвилиночку. Св. Л. 59. Хвилйнвик, ка, м. — Хвид!ваик. зюза I. из. Хвялйнонька, хвилйночка, ен, о/с. Ум. огь хвилина. Хвилйти. ся, лю, ся, лиш, ся, гл.— Хвилювати, ся. Хвил1внвк, ка, м. Раст. Зм^евик-м Aristolochia Clematitis L. Третя лихо зве у разом г проводить зглля: ростороп-ш.у то хвилгвкик, то друге бездыля. Мкр. Н. 4. Хвилйшик, ка, м. — Хвил1вник. ХС. Vil. 416. X валовоп, па, хвилозбф, фа, м.— фв-лозоф. Один хвилозоф, чи й богослов казав промову над якимеь помершим паном. Грин. I. 230. Хвнль, ля, м. 1) Валетъ въ картахь. 2) Название игры въ карты н козырной дамы въ той же Ш'р+.. КС. 1887. VI. 36Й. Хвйлька, ки, ж. 1) Родъ карточвой игры. 2) Валетъ вь этой игр*. 3) Ум. отъ хвиля. Хвильовйй, a, e. 1) Волнообразный. 2) Минутный, скоротечный. Хвильова думка. Левиц. I. 469. Хвилювання, ня. с. Воляеше. Хвилювати, люю, еш, гл. 1) Волноваться, бежать волнами. Хвилюе ргчка. Трави у степу хвилюють на просторг. К. Псал. 211 2) О слезахъ: дрожать на глазахъ. Bin подививсь менг в вгчг г по-дививсь на дочку. А в дочки сльози хвилюють. MB. II. 117. Хвилюватий, а, е. Волнообразный, волнистый. Полонпни— се то ргвнг, тс гор-буватг, то хвилюватг обшари высоких zip. Шух I. ,184. Хвилюватися, лююся, ешся, гл. Волноваться. Ii груди хвилювалися бажанням досягти до того, про що марила сестра. Левиц. I. 300. idy полем чистим, гляну оком биетрим —филюються жовтг ниви житом колдсистим. К. Доев. 6. Хвйля, ai, ж. 1) Волна. Встала на Чорному морг быстрая хвиля. Дума. Чо-му в ставу вода руда? Мабуть хвиля збила. Мет. 113. Мбре в хвйлю. Море во время волнешя. Море в хвилю г тишу, О. Is6t. IV. 31. 2) Буря, порывы в^тра. . Борз. у. Хвилею багато яблук позбивало. Сосн. у. Гряд з хвилею. Пирят. у. 3) Минута, время. В добру хвилю чекай злог. Ном. J6 5885. Ото по miu хвилг я ni-шов до пана. Канев. у. 4) Хорошая погода. Гн. (. 50. Ум. Хвйлька, хвйленька, хвйлечка. Часом прийде хтось до хати на хвильку.... мусит сгсти хоч на хвилю. ЕЗ. V. 196. Ото той волнк несе гх, г так несе: що хвйлька, то ймилька. Рудч. Ск. I. 119. Зустрглись на одну хвплечку. Г. Барв. 81. Хвилястий, а, е. 1) Волнистый; волную-[вдйся. Miyc. окр. Чи ти се дав таку коневг силу i роспустав йому хвилясту гриву? К. 1ов. 89. Хто воршьми запер хвилясте море, як ринуло гз черева земного. К. 1ов. 84. 2) О материи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Борз. у. Купила два аришни стргчки червоног хвилястог, дуже гарна—так хвиля по Hi г ходе. Пирят. у. 3) О смушк*: ,,волнистый съ крепкими низкими волнообразными завит ками“. Вас. 198. ¦ Хвилистогрйвий. а, е Съ волнистой гривой, съ развевающейся гривой. Кони-