* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

146 1гнат Житецький поважш i цшн! науков! досл&дники, не охоч! до „украУнофмьства", не в^йшли В1д сшвробггництва в „Юевской Старин^". Тяглася справа з призначенням Науменка на редактора дуже довго. Кшвсьха влада не дуже сперечалася, i генерал-губернатор О- П. 1гнатьев дав свою агоду. Перешкодн йшли эноау таки з центру. Насилу через два роки усякими заходами в Петербурз! через впливових oci6—зеиляшв i знайомих—пощастило перемогти шдозри, обмови i наклепн. 26 липня 1893 року вик- обов. киТвського цензора Н. Дроздов повЦомив „Его высокород1е Господина- Науменка", що „Главное управление но д*ламт> печати предписажемъ отъ 21 1юля... сообщило-., что Министръ Внутр. ДЬлъ утвердилъ— (Науменка) въ званш редактора журнала „Юевская Старина", вместо г. Кивлицкаго" & ) . Восьмий нумер за серпень 1893 р. журналу вже вийшов за шдписом В, Науменка, котрий i залишився редактором до оста н ныл книжки „Юевской Старины" 1906 р. та спадкоемця Т — журналу „Укра&ша" У 1907 року. &) Рук. Bifl. В.Б.У. I I , 4305.