* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

„Юевская Старина" сорок рок!в тому. 129 onoeicTOK про поновлення видання i роэповсюджено оголошення про передплату й програм редакцп „Юевской Старины". Нимало грошей витратив буа видавець, почасти дуже непрактично, на. об&яви по pi ж них журналах та газетах. Портфель редакцп эростав i число надкланого наукового матер1ялу збгльшувалося, але передплата йшла мляво, i безнадшшсть вийти без великих витрат на перший р ж виявлялася виразно. Проте, Лашкевич не так-то сумував i з легким серцем iuioe на эустрЕч збиткам, увесь захоплюючись живою працею i вщживленою енерпею CBo&ix сп1вроб1тннк1в. Зранку—в редакцп, теля сшданку—в роа&Тэдах по справах видання, у вечер! у ствроб1тнимв, або за редакшйними з!браннями минав увесь його час. Хв. Г. Мищенко провадив практичнл ссрави i на допомогу иому в друкарських клопотаннях i корект! було закли­ кано спершу молодого П. Р. Тимошка, що саме тод1 скшчив ушверситета, а трохи шзшш його-ж товариша бвг. Ол. Кивлицького, земляка Олександра Степановича, який хутко став справжшм секретарем редакцп i першим практичнкм роб1тником в enpaei видання „Юевской Старины" через те, що 1г. Житецькому довелося вщщтн вщ щоденноТ систематичHoi редакц1йно&)& роботи, бо як раз настав у нього час закшченкя утверситсту й останшх icnHTie. Вир1шив був Лашкевич разом з редакшею видати в березн! один великий том понад 30 аркушш замють трьох мюячних книжок „Юевской Старины". Нервова, метушлива праця провадилася в редакцп весь лютий i початок березня. Х о р о б а Ф . Лебединцева стала загрозливою i 12-го березня вш помер. Пригадуеться час одправи похоронно&1 служби 14 бе­ резня в Трьохсвятительськш церкви, куди винесено було труну першого редактора з його помешкання в тШ-же околиш (Трьохсвятительська вул., ч. 6; там-же була й&попередня редакц1я журналу). Церкоька служба, яку одвщав майже не увесь склад HOBOI редакцп i численнд ствроб1тники, вже доходила кшця, коли раптом прибп- з друкарш задиханий, схвильований Хв. Г. Мищенко i щось зашепот!В на вухо Лашкевичу. Миттю стало вЦомо, що цензурш перешкоди уникнуто i одержано доэволу нов!й редакцп випустити перший том „Юевской Старины" за 1888-й рж, який i з&явився на другий день. Д о uje&i книжки найголовн!сш члени редакцп подали CBOI щ&нш твори: Антонович—„Грановщину", icTopiio одного кутка Брацлавсько! УкраТни; О р . Левицький—„Ганну Монтовт", егазод э життя волинського панства XVI-ro в. (кн. Любецька); В, Науменко—„До лгтератури р!адвяних i пасхальннх В1рш!в"; I. Лучнуький—„Кит у 1766 р о ф " . П1зтш П. Жи­ тецький почав друкувати свою велику праую „Очеркъ литературной исторш малорусскаго наръч 1Я X V I l - r o в.", а 1в. Теличенко -„Наказы малорусскимъ депутатам 1767 р." з супровиними вступннми статтями. Поновлено i поширено було вгдддли документов, зам1ток, критики то що; заведено й новий вщддл „Справок" та б1блюграф1чних вЦомост1в, матер1ял якого складався з колективно&1 n p a u i десятк1в трьох ствроб!тникш журналу з Ц1Л01 Украши, а до 1-го тому додано було й покажчик змнугу „Юевской Старины" за 1882—1887 роки. Зовншшш вигляд журналу було теж змшено: обгортка штучного стилю старо! редакцп стала простою блакитного кольору на зраэок столичних часопиЫв, nanip для видання вибрано кращий, а обсяг кожноТ книжки що-разу зб!льшувався, i эамють 10—-12 аркуипв НОВИЙ редактор давав до 18—20, а то й б1льш аркуипв, не збмьшуючи передплати. 3 К1нця березня налагоднлася редакцШна праця, зростала й над!я на громадську фшансову тдтримку, бо число передплатниив трохи поб1льшало. На перших кроках нова редакция перебула неприемну кризу. Передбачалося на початку року, як сказано ранни, що фактичним редак: За с г AIT — 9т>