* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

вихлюпати—вихожуиатися. 197 Вихлюпати, вйхлюпнум. См. Ви-хлюпувати. Вихлкшувати, пую, еш, сов. в. вй-хлюпати, паю, еш, одн. в. вйхлюпнути, ну, неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Пока доте вШро, то вею воду вихлюпав; Вихованець, ндя, м. Воспнтанникъ. ?. XII. 98. Вихованка, ки, ж. 1) Воспитанница. 2) Любовница, содержанка. Борзенск. у. Внхованая, ня, ср. Воспиташе. Левин,. Пов. 314. Чуб. 1. 238. Виховання г чоловгка г народу з матгрньог моей повинно починатися. О. 18?l. XI. 104. Вйховати, ся. См. Виховувати, ся. Виховувати, вую, еш, сов. в. внховати, ваю, еш, гл. I) Перепрятывать, укрывать, укрыть. 2) Воспитывать, воспитать. Як доглядати dimeй, як гх виховувати. К. Псал. 14. Виховуватиея, вуюся, ешея, сов. в. вйховатися, ваюся, ешея, гл. 1) Укрываться, укрыться. Як не виховуйся, а. смерть тебе знайде. Чорта вкховасшея (не сховаешея). Ном. ? 3922. Вйховаяась три мГсяц). Три месяца все пряталась. Кон-стантиногр. у. 2) Воспитываться, воспитаться. . Вйходець, дця, м. Выходецъ. Котл. Ен. I. То не жива людина, то виходец/· з того ceimy. Мир. Пов. I. 121. Виходжати, джаю, еш и виходжува-ти, джу, диш, гл. Выходить, выступать. Вх. У г. 231. Корсукський полковник гз намету виходжае, до козакт стиха словами промовляс. Дума. Рйходити, джу, диш, гл. 1) Исходить. Вег лужечки виходила. Мет. Багато eei-ту виходила. О. 1862. V. 77. 2) Достичь, добиться хождешемъ. Ходив три"дн1, та “вихОдив злиднг. Ном. А· 10936. Дай руками., а не виходнш ногами. Чуб. I. 247. Три дш ходив Атпосьо по сел/ i виходт аж три злоти. Св. Л. 40. 3) Проходить. I де ты, Чгпко, ходит? де ты бродит?... Ось до яког пори виходив. Мир. ХРВ. 9. Вихбдити, джу, диш, сов. в. вййти, йду, деш, гл. 1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. Вийди, вийди, мила, a хати. Мет. 10. В панеьт ворота широко eeiumn, та узько винти. Ном. J6 1208. I виходила до його вея земля. 6в. М. I. 5. Чолов'т г жтка вийшлм у тле жать. Рудч. Ск. I. 11. Як вийшла. воля, дак мене нгхто й не наймам. Г. Барв. 315. —з чйго. Стать выше, перера сти. Я еже вийшла з того, щоб мене лапти. Лебед. у.—з грушей. Падать въ ц'Ьв'Ь. Шнь молодий у zpouti йде, а сти рий виходить. Ном. .№ 10230. Не вихй дити з гор(лки. Быть постоянно иьяиымь ~До самого дгвич-вечора я з горглки не виходила. 0. 1862. VII.—у до-рбгу. Выходить, выйти въ путь. Ой уже еин, сик Гавриленко у дорогу виходить. Рудч. Чп. 32.—у паий, имщйне и пр. Делаться баривомъ, м-Ьщаниномъ и пр. Сил-куються вийти або в мещанство, або в панство. О. 1862. Ш. 79.—-на аде, ибго: Вййти на дббре, на зле. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучие, нехорошо. Трудно, аби на добре вийшло, що гз злих рук прийшло. Ноя. J6 2876 Вййде на наше. -Будетъ ло нашему. Ном. №·. 1069. Воно все на однб вййде. Одно и то же будетъ. Св. Л. 129. Вййти на кбго Сделаться ч^мъ. Вони.... пьхо'дтпь на попа без нгяког науки. Св. Л. 130. Вййти за кого,—зам1ж. Выйти замужь за кого Як вийду за тебе,—зостануеь нещасна. Мет. 48. Вийшла замгж—як за стыку засунулась, MB. I. 2) Всходить, взойти. Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. Мет. 80. 3) Происходить, произойти. Об того вихор вийтов, що як Сптанагл вн.те землю з води, то вода зверху замерзла. Чуб. I. 35. 4) Выходить, выйти, оказаться, быть. Сам чорт не пина, яка з дгвчинн вййде молодпця. Ном. А; 9000. 5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. Рт виходить. Рудч Ск. I. 65. Виходить i другий год. Рудч. Ск. 11. 109. Ному ще й года не вийшли женитиеь. Г. Барв. 47o. 6) Обходиться, обойтись, стоить. Ця керсетка мет чо-тирг з половиною вийшла". три з половиною за набор та карбованець за по-шиття. Черн. у. Вйходитися. См. Вихожуватися. Виходитися, диться, сов. в. вййтися, деться, гл. безл. 1) Только несов. в. Выходить. А з дверец виходилось на один широкий /анок. Федьк. 2) Выходить, выйти, случиться. №тли,—аж не так вгт-шлося. О. 1862. VI, 59. Внходько, ка. м. Выходецъ. Левиц. Пери» К. Кн. 5. Вихожати, жаю, еш, гл.=Виходжа ти. Дгвчаточка гз гаю вихожаючи tnt-вають. Шевч. 648 Вихожуватися, жуюся, ешея. сов. в