* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
8ИГНУТИ—вигонитя. 15». ??????, ною, im, гл. Унаваживать, унавозить. Звени гор. у. У добре вигноетм городг копають пгдмети—грядки. Шух. I. 164. Вигногла наша якономгя цей год 25 десятин. Константиногр. у, Вйгнути, ся. См. Вигянати, ся. Виговор, ру, .м.=Вимова 2. Вйговорити, ся. См. Виговорювати, ся. Виговбрювати, рюю, еш, сов. в. вйговорити, рю, риш, гл. 1) Выговаривать, выговорить, упрекать, упрекнуть. ?????-дронний г давай йому виговорювать: за що се, дгду, ти мене цураешся? Стор. 1. 238. Звгсно, я йому виговорю, гцо вона голг, на вгдданню, а mti гм нгчого не придбав. Г. Бзрв. 292. 2) Высказывать, высказать. Що говорять, то й виговорять. Ном. № 7810. 3) Заговаривать, заговорить (о знахарскомъ заговоре). КС. 1883. VII. 587. Виговорити.... рабу Божому (уроки). Мнж. 152. 4) Выговаривать, выговорить, включить въ договоръ, въ условие. См. Виговоряти. Виговорюватися, рююся, ешся, сов. в. вйговоритися, рюся, ришся, гл. 1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собг, Гор-боносиха трохи выговориться (??????? була несказанно). Г. Барв. 429. 2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бгйсь слава, не бгйсь славы, не бгйсь поговору, я за славу са~ ма стану, ще й виговорюся,. Мет. 105. Виговоряти, раю, еш, гл.=Виговорк>-вати. Буде твоя мати менг виговоряти: вставай, невгхно, ти вставай молодая. Мет. 49. Як би достаток, то не ехотгв би цього г виговоряти, а то и о чеволг уже треба (що мае дати на весшя мо-лодий). ХС. VJI. 421. Виго да, ди, ж. 1) Удобство; ир1ятвость. Бикопали собг криницю у deopi —добру вшоду зробпли. Каяев. у. Чужг жшки кохаю а для своег выгод». Грин. III. 282. Не гж хлгба, не пий води, в'гзьму тебе для вигоди. Мет. Ум. Виг(дка. Вйгодинитися. См. Вигодинюватися Вигодйнюватися, нюеться, сов. в. вйгодинитися, ниться, гл. безл. Проясняться, проясниться (о иогод^). Перейде дощ, виг одн ниться, протряхне, то й погдемо. Канев у. Внгодитв, джу, диш, гл. Угодить. Як встану раненько, кождому вигоджу. Гол. III. 348 —годину. Выбрать время. Виго- дили таку годину, що итого дома не-було. Черк. у. Вйгодитися, диться, гл. ос,зл.=Вйгодинитися. Як би Бог дав, щоб вигоди-лось, то можно, б i cino скласти в ко-пицг. Черк. у. Вигодбванець, ндя, .« Воспитаннигь,. питомец'!,. Желех. Вигодбванва, ки, ж. Воспитанница, питомица. Вигодбвувати, вую, еш, сов. в. внго-дувати, дую, еш, гл. Вскармливать, вскормит!.. Втодував сина Саву казакам на славу. Макс. Ой мала вдова сина сокола вигодувала, в втсько оддала. Макс. 2) Выкормить. откормить. Вигодувала аж двад-цять четверо свиней, та й рахуби гм не дам. Харьк. 3) Израсходовать въ пищу, ва кормъ. Попереду треба те сто· вигодувати, a modi воке й друге давати. Вигодбвуватися, вуюся, ешся, сов. в. вйгодуватися, дуюся, ешся,гл. Вскармливаться, вскормиться, быть вскормлепнымъ. 3 нею вигодувався i зргс укут. Котл. НП. 356. ВЙГ01ТИ, ся. См. Вигоювати, ся. Вигойкувати, вую, еш, гл. Весел» выкрикивать. А невкта (тГява) гдезмк-та та вигойкуют. Гол. II. 477. Вйголити, ся. См. Виголювати, ся. Вйголодатися. См. Виголоджуватися. Виголоджуватися, джуюся, ешся, сов. в. вйголодатися, даюся, ешся, гл. Делаться голодными., проголодаться. Виголо-жуйся ще.,—modi гсти дам. Константи-ногр. у.. Bin i mi ????, бо, звгсно, «мго-лодавеь добре. Рудч. Ск. II. 19. Вйголос, су, м. Цропзношенш, выра-жеше. Желех. Вйголосити. См. Ввголошувати. Виголошувати, шую, еш, сов. в. ви-голосити, гоу, сиш, гл. Объявлять, объ явить, громко произнести, провозгласипь. Виголювати, люю, еш. сов. в. вйголити, лю, лиш, гл. Обривать, обрить,, выбривать, выбрить. Виголила йому лоб Стор. П. 81. Вигблюватися, лююся, ешся, со», в. вйголитися, люся, лишея, гл Выбриваться, выбриться, побриться. Достав... бритву, виголивсь. Стор. I. 112. Вигонити, ню, наш, гл.=Виганятн. Спитавсь його: чи не схоче вт грошей багато взять, аби тгльки ein гх не ви-гонив. Рудч. Ск. I. 62. Скот тгонила гз. города. Рудч. Ск. I. 194.