* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

ВАГАНКИ—ВАЖИТИ. 121 рогою, найтли собг рукавицг, ваганицг г вроки.... Стали подглятися: одному—ру· кавицг, другому—ваганицг, третьему— вроки. (Заклин.) Чуб. I. 132. Вагаввя. У и. отъ вагани. Вагатися, гаюся, ешея, гл. Колебаться, не решаться. От громада й присудила·, комусь треба лгзти у яму г подивитись, що там таке; вег в'агаються. Рудч. Ск. П. 195. " Вапвввця, ц!, ж Весы.-Усг на Во-ж'ш ваггвницг легкг, нгкчемт як полова. К. Псал. 140. Вап'тна. Прилаг., употр. только въ ж. р. Беременная (о женщине). Рудч. Ск. I. 209. Ваговё, вого, с. Весовой сборъ. К. (Желех.). ¦ Ваговий. а, ?. I) Продаюпцйся на весь. Одгбрав ein миску слив вагових. Мкр. Н. 31. Сталась йому причина—вагова сгль прибила. Рудч. Чп. 169. Сто вагове. 2) Bi совой. 3_) Ваговий дрюи, дрючок. Шесть для поднятая воза при подмазке колесъ. Чуб. VII. 404. Вагом, нар. На в'Ьсъ, по весу. Уегм росказали, який то Тихон став екупий, що еже й хлгб вагом дае. Кв. II. 19. Вагой, ву, м. Вагонъ. Норядився з людьми на цглий вагон на чугунку возити овёс. Г. Барв. 204. Вагов{тн, Н1ю, еш,, гл. Беременеть. Дгвка не повинна Чети усього близнята— яблука там, чи що, бо буде вагонгть усе близнятами. Ном. JE 286. Вагота, ти, ою. 1) Тяжесть, Ваготу пабграти. АД. I. 334. Звелгв. водам згро-.иадитись на хмарах. I ваготи не чупть, не порвуться. К. 1оз. 56. 2) Беременность. Сестра fy ваготг ходить. Шев. г. Вагомння, ня, с. ТяготЬте. Ньютон ¦назвав цю силу ваготгнням. Ком.. I. 57. BaroTiTH, таю, еш, гл. Тяготеть. Желех. Вагуватяся, гуюся, ешея, гл. 1)=Ва-г&чяся. Вх. Зл. 5. 2) Ссориться, спорить. Його силують, одвертають од пег, a ein кислооког Хв^ськи, що батько йому велишь любити й брати за себе, не хоче, г вони що-днЛ вагуються. Така звяга йде в. дому. Г. Барв. 536. 3) Меряться силами? Тхало 12 братгв на войну, тринад-цята сестра.... билися, вагувалися, сестра пристала, кров гти перестала. (За-говоръ). Грин. II. 3?5. Bafam, шЬ, м. Дорога, которою ходить иъ лолонинахъ овцы на пастбище. Шух. I. 210. Вада, ди, о/с. 1) Вредъ. Отим за оцс г вади не буде. Канев. у. 2? Недостатокъ. Нема чоловгка без ваЫ. Ном. ? 2446. Ваджуватнся, джуюся, ешея, гл.— до кбго. Привязываться, приставать къ кому. Вх. У г. 229. Вадити, джу, двщ, гл. 1) Вредить. Ле-дачому животовг г пироги вадять. Ном.. № 7159. Хлгб на хлгб не вадить. Ном. J6 12028. Багацько не вадить. Ном. № 1366. Як не чуе, то й не вадить. Ном. 2) безл. Тошнить. Вадвтися, джуея, дишея, гл. Ссориться. Ой, мужу, ??? не вадьмося, та ходгм до дому та порадьмося. Гол. Ш. 544. Вадквй, a, e. 1) Вредный. 2) Тошный, Уман. IV. 120. Вадко, нар. 1) Вредно. Левч. 16. 2) Тошно. Левч. 163. Вйдко мен(. Мне плохо, я нехорошо себя чувствую. Желех. Вадливвй, а, е =Вадкий. Закр. Уман. 1. 104; IV. 120. Вадлйво, пар. = Вадко. Уман. I. 104. Важак, ка, м. Палочка, на которой наматываютъ и завязываютъ петли при плетеши сетей. Черномор. Важель, ля, м. Въ нижнемъ мельнич-номъ жернов·!: деревянное приспособлен!« въ средин!) его, которымъ можно, при помощи простого механизма, поднимать и опускай, этотъ жерновъ. Мнж. 481, См. Варж!ль. Важеннй, а, е. 1) Взвешенный. 2) Выдаваемый по В’Ьсу. А щоб нгхто не дгж-дав, щоб я важений хлгб гла. Кв. ?.?. 152. Важёвний, а, е. Очень тяжелый. Ва-женна палиця. Най одягнеться в си-ргтське ггрке нартання, тдпсрежеться вдовицьким ¦ важенним згтханням. К: Псал. 257. Важеввя, вя, с. Взвешивзте. Желех. Важёнький, а, е. Ум. отъ важкий. Важёнько, пар. Ум. отъ важно. BascHTH, жу, жиш, гл. 1) Весить; иметь весь. Вт таки мае вагу, важить. Дещо. 2) Взвешивать. Поломались терези, сыь важучи навози. Рудч. Чп. 171. 3) Иметь значете, весь, значить. Знайду собг ин-июго..._. ти мет не важиш нгчого. Г. Барв. 397. Що вт на своему господар-ствг важить? що вгн за чоловт? Г. Барв. 271'. 4) Иметь виды, метить; умышлять, покушаться. Я двох люблю, я двох люблю,—на третьего важу. Грия. Ш. 70. На вгщо ж ти'важит: чи на мою яскень-кую зброю, чи на мого коня вороного, чи