
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
76 БЛУД— БЛНВКНУТИ. Влуд, ду, м. 1) Блуждаше. Блудом хо-дйти. Блуждать; не знать, куда идти., что делать. Тра, щоб у селг були такг. nom-pi перед ведуть, а без гх блудом люда ход ять. Каменец, у. У блуд штй. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. Чуб. V. 9145. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, пехай згадае, в який день було Piadeo. вгзь-ме землг з nid нгг г посипле coai на голову. Ном. J6 284. Як на чоловта блуд нападе, то серед села дороги не найде. Фр. Пр. 61. Блуд Mi ci вчепив. Фр. Пр. 61. Чи ii блуд напав? Ты съ ума сошелъ? Фр. tip. 61. 3) Родъ датской игры. Ив. 27, 4) Блудъ, прелюбодЬя^е. А вслгд летишь янголь його, а його ввгщае, на гргх, на блуд, на розбойетво не допущае. Грив. LU. 141. Влудёць, дця, м. Заблудивипйся. Kolb. [. 107. А в лгсг, лгсг, лт недоборг блудило блудцгв сгмсот молодцгв. Чуб. Ш. 419. Влудити, джу, диш, гл. I) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди по-над берегами. Мет. 17. Ляше, он блу-диш!—бднаково гздити. Ном. J6 875. Ми блудили цглий лгс. Харьк. у. 2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудит, зле су-aiiut, лягиеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби. Чуб. V. 137. 3)—сло-ейми. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дгвчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаеш, кого вгрно любит. Мет. 78. Ян блудить словами хворий, то знак тому, що вмре. Каменец, у. Влудвтися, джуся, дишся, гл. =Влу-дити 1. Ой я в лт не блудилаеь г у полг не пгзнилась. Бал. 12. ... Влудний, а, в. 1) ЗаблудшШ, блудный,. Блудна вгвця. фр. Пр. 62. Иернися, дгвко блудна, додому. Чуб. У. 394. 2) Блудна дорога. Не та дорога, кикой нужно. Блуд-ними дорогами niiuoe. Сбился съ путп (нравственно). Фр. Пр. 62. Влудник, ка, м. Блудникъ. Желех. Блудница, Ц1, ж. Блудница. Вона була всесвтня блудниця з малих лип. Драг. 132. Влудство, ва, с. Блудъ, блудод’Ьятп. Тогди вони зробили гргх, блудство. Гн. П. 218. Гршили, гор'шкою п’янчили, блуц-тво проводили. Гн. II. 72. Влудяга, ги, об. Бродяга. От волоцю-га, блуд яга. Мир, ХРВ. 18. Як же тп без пашпорта ходит? Ти блуд яга якийсь. Рудч. Ск. II. 161. Штля в блудяги. Рудч. Ск. 1. 175. Влудяжка, ки, ок. Потаскушка. Честь modi святилась дуже, накриток карам, коси ргзали блудяжкам, в погргб заиграли. Мкр. Н. 35. Блудящий, а, е—Влудний 1. Блудящий сип. Грин. Ш. 141. Влуканина, ни, ж. Блуждаме, постоянное блуждаше; скятальничество. Влуканка, ви, ж,—Влукання. Желех. Влукання, ня, с. 1) Блуждаше. 2) Ски-тальничество. Ти злгчив мое блукання, як обходив я запеклих. К. Псал.' 129. Влукати, оя, каю, ся, еш. ся, гл. Блуждать, скитаться, ходить безъ ц'Ьли. Рудч. Чп. 236. Влуква, ви, ж. MtcTo для пастьбы,, выгонъ. Мнж. 176. Влучиа, ки, ас.=Вод14ка. Желех. Влював, ка, м. Родъ ядовитаго гриба. Вх. Лем. 392. Блювава, ки, об. Страдакнщй рвотой. Влювави. вак, ж. мн. Блевотина. Влювання, ня, с. Бдеваше, рвота. Влювати, блюю, km., гл. Блевать, рвать. Вагацтво ein чуже пожер г звергне, бо· повелишь йому Господь блювати. К. 1ов.44 Влювачка, ки, ж. — Блювання. Желех. Влювота, ти, блювотйна, ни, ле.= Влювави. Блюдо, да, с =Кубва. Вх. Зн. 30. Влюзнив, ка, м. Богохульникъ, кощунъ. Валт. у. Влюзнйтн, ню, ниш, гл. Богохульствовать, кощунствовать. 'Влюзшрство, ва, с. Кощунство, богохульство. Левч. 61 Блюзшрсьвий, а, е. КогцунскШ, богохульный. , Влюзнутв, ну, неш, гл. 1} Брызнуть. Як го взяла межи очг, аж кров вся блюз-пула. Гои. Ш. 20. 2) Сболтнуть. Отои еже як блюзне, то но eci o'a noeumpi-щають на нього. Брацл. у. 3) Блюзиув му в 04i. Сказалъ ?1?4?? дерзкЪе, оскорбительное. Фр. 11р. 63. Влюхавйна, ви, ж. То же, что и слога, ненастная дождливая погода. Вх. Уг.228. Вля, пред. 1)=Для. 2;=В1ля. Cei-тилка.... етогть бляпорога. Грин. ??. 544. Влявкати, каю, еш, гл. Говорить вздорь. См. Блякати. Влявкнутн, ву, неш, гл. Одя. в. отъ блявкати Сболтнуть. К.. 4P. 313. От.