* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

БАГАТИРЬКа—БАМА?. Александр царевi Пору давав « вшськом ообру хльеру... Котл. Ен. Вагатврька, ке, ж. Богачка. Моя 'дюка—багатпрька: « буддень ходить в сргб-,??, .в злотг, в снято ходить в оксами-тг. Ч|б. Вагатйтяся, чуся, тишся, гл. Обогащаться. К. ХП 46. Коли б ecu над тим перебрехом знялась, котргш письменство в нас що-рону багатиться. К. Дз. 90. Вагатаняя, ня, с. Обогащен1е. ' Вагатати, iiio, еш, гл. Богатеть, обогащаться. Як задумав Харько, -задумав Захарченко, задумав багатти. Чуб. V. 1048. ' ' ВагатМгаати и багатшати, таю, еш, гл.=Вагая'ти. Вагато, нар. 1) Богато. Старша дочка 2.г дуже багато живе. Богодух. у. 2) Много. Де багато господинь, там хата леметена. Поел. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Вт же аийшовши, почав проповгдувати .багато. Ев Mp. I. 45. Нам сього вина треба багато. Чуб. UI. 402. В сел'г довго говорили дсчего багато. Шевч. И 5. Не багато Луговеытй гетьманував: пгвтора года булаву держав. АД. II. 124. 3) Очень, сильно. Вона багащо скидаеться на його. Кролев. у. Ой вона_ багато гордуе. Hit. Ум. Багатеныш. Вагатолйстий, а, е. Густолиственный.. Тротчнй .lint з багатолистими деревами. Щог. .Сл. 5. Вагатетво, ва, с. BoraicTBO. Бедность, багатсгмо—есть то божа воля. Мет. 71. Нащо мет багатство, н'ащо мет грома? Чуб. V'. 117. Вагаття, тя, с. 1) Огонь. Мрешть, дядьку, багаття! Вел1в багаття, розе о· !)ить... казав троянський флот спалить. Котл. Ен. V. 33. 2) Горянае угли. 3) Ко-стеръ. Наймит распалив багаття, повысив на вогани казанок г почав варити. кулш. Девиц. Цов. 109. Вагатшатн, шаю, еш, гл.—Вагаити. Вагатший, а, е. Сравн. ст. огь бага-гий, ??-же, что и багатГший. Не по правдг. мелодий коваче, зо мною живеш: до ба-гатшог, та до паганшог що-вечора йдеш. Чуб. V'. 3O6. Вагатавити, шу, шнш, гл. Обогащать. Богатого скргзь багатшуть Грин. I. 232. Вагатйщин, а, е. Чрезвычайно богатый, богагЬйцйй. Один по одному спгшать (убоп), щоб з багптющими поспать. Щог. В. 134. ' Вагацтво, ва, с.—Вагатетво. Журба свгту сього г омана багацтва i иншг жа-доби входять г глушять слово. Ев. Мр. IV. 69. Пошли ж, Боже,, нашим молодим щастя г багацтва. Шевч. 290. Ба-гацтво дочасне, а лихо дов'пне. Нон. № 1450. Ва»ацький, а, е. Принадлежащей богачу. Панське та багацьке нггде ие про-паде г тгльки сгромацьке—хто йде, то скубне: Пося. Багацький син. Федьк. Ноез. И. 70. Багацькая дгвчинонька шмат коралгв мае. Грин. Ш. 530. Вагацысо, иар.—Вагато. У Бога_ ба-гацько, то й нам дасть. Ном. № 57. По свгту як гще поогга (Еней),—чигхсь ба-гацько вилле слгз, Котл. Ен. I. 8. Не ля-кайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й трое. Чуб. Ш. 244. Вагач, ча, м. Богачъ. Прийшов бага.ч, прийшов дукач та в порога став, гз на-шог голотоным смгяться почав. Рудч. Чп. 107. Багач великий, Данило Гурч. Bin таки ¦ з козакгв був, та жив соб1 паном, мае ceiu xymip г степи й поле. MB. I. 151. Bara4iв, чева, ве. Прииадлежащш богачу'. Прийшов до гх багачгв син. Чуб. .У. 1016. Вагачка, ки, otc. Богачка. ЗЬсватав я вбогу дгвку, - хай багачка плаче, бо ба-гачка, вража дочка, не хоче робити. Чуб. V. 113. Сину мгй, сипу, коже,—не бери mii багачки: буде вона дуже гордувтпи. MB. I. 122. ( . Вагачня, Hi, м.. =Вагатиня. Пирят. у. Слов. Д. Эварн. Вагаччати, ччаю, еш, гл.=Вагатша»й. Вагаччий а, е ==Вагатший. Зробився гще багаччим од брата. Чуб. I. 217. Ба-гачча- од твшчно1 ijKpaIHCbKa природа. Левиц. Пов. 5. Багва, вй, о/с. Болотистая низменность, тонь. KieB. Вагдадь, (дю? м.) Сафьянъ изъ козловой кожи. Вас. 158;.· Вагла'1, 1в, м. мн. .Инь. Утотребл. въ выраж.: баглаТ напали—л%нь одол-Ьла. Нои. № 10939. То ж: баг л ai вийнулксь. Ба- глаг вкинулись, ma, й робити не хочеяпь-ся. Волч. у. БаглаТ бйги. Быть праздным/ь, 2