* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
476 ЖАТИ ?—ЖБУХЛТИ. мать. Як е, так жму, а нема, так жду. Ном. № 13744. Снопочок нажала, к сер-деньку прижала. Жми, жми, мое сер-денько. Чуб. Ш. 250. Жатий, а, е. Сжатый (серпомъ). Ой де буде жито жате, то там будем ночува-ти. Чуб. V. 191. I. Жатнся, жнуея, жнёшся, гл. Жаться. быть пожинаемымъ. Рутульцг з криком в город пруться, як од серпа колосся икнуться. Котл. Ен. II. Жатиея, жмуся, жмёшся, гл. Жаться, сжиматься. Жмешься, гнаться,—як «ургузий дядько. Ном. „Ni 3053. Жатка, ки. ж. Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178. Жаття, тя, с. Жалче, сжинаше, жатва. Од жаття рука болить. Канев. у. Ш-шов дощ та вже й по жаттю. Каменец, у. Жах, ху, м. Ужасъ, страхъ. Тодг ла-тинцгв жах напав: утратили i дух, г силу, побили, хто куди попав. Котл. Ен. VI. 63. Стара мати сливе що страшила розум з горенька та з жаху, я ляку. MB. Ш. 21. Жаханка, ки, ж\=Жахання? Харьк. г. Жахання, ня, с. 1) Нугаше. 2) Страхъ, испугъ. Чуток було нимало для натого жахання г сподгвання. MB. II. 163. Я пгзнаю з гх жахання, що ти, Боже мгй, зо мною. К. Псал. 129. Жахати, хаю, еш, гл. 1) Пугать, страшить, ужасать. Твгй гнгв :мене жахае. К. Псал. 203. 2) Вырываться (о пламени). Полум'я так г оюахае з комгна. Жахнуло полум'я з груби. Жахатися, хйюся, ешея, гл. 1) Пугаться, страшиться. Жахаешься i втгкае, нг слов л не сказавши парубковг. Кв. I. 23. Про Кигв не жахайсь, Волиня пригор-тайсь, а Покутя тримайсь. Ном. Jt» 722. Отце жахаеться, як окид Христа. Ном. № 4371. 2) Съ испугу вздрогнуть, особенно во сн!;. So сну жахаеться. Ном. № 11352. I страху .не раз набрався, аж кргзь сон жахався. Св. Л. 37. Улюбився удшчину, що й зо сну жахаюсь. Чуб. V. 25. Жахлйвий, а, е. Пугливый. Яка ж ти жахлива, Меласю, каже Михайло, всмгхаючись. MB. Щ. 142. Ум. Жахли-венький. Жахлйв1сть. вости, ж. Пугливость. Жахлйво, нар. Пугливо. Озираючись жахливо, вибкла його дгвчина. MB. (О. 1862. I. 92). Жахний, a, e. Страшный. Харьк. Уи, Жахнёнький. Жахно, нар. Страшно. Жахнути, ну, вёш, гл. Одн. в. отъ гл. жах?ти. 1) Пугнуть. 2) Броситься, побежать. Вовк так г жахнув у лозняк, Todi запорожцг як жахнули! так чисто все забрали, а татар на /амуз порубали. КС. 1882. XII. 591. 3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени). Солома в етях так г жахнула. Г. Барв. 458. Жахнутнся, нуся. нёшея, гл. Одн. в. отъ жахатися. Вздрогнуть, кинуться съ. испугу. Ой мет лишечко! отахнулась Катря обгк мене. MB. II. 90. Пат так г жахнулась, аж одскочила, тби вкололась, ??? опеклась. Левиц. I. 334. Cemeiu прийшов до тебе батько, то не споло-хайсь, не жахнись. Котл. Ен. 53. Жахбта, ти, ж. Ужасы, страхи. Жахтгги. хчу, хтйш, гл. Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться,. рд'Ьть. Купа жару, та аж жахтить, червонге. Г. Барв. 458. Натопив тч, аж-жахтить. Харьк. А серденько. немое той жар, жахтгло. К. Бай. 15. Не знаю, як-вам г сказати, пангечно, про свое дг-воцтво. Цвгло воно — аж жахтгло. Г. Барв. 526. Жачка, ки, ж·.=Жатка. Це кошено жачкою: бачите, як одмгтно од того, де косою кошено. Полт. г. Жбан, ну, м. — Джбан. До пори жбан воду носить. Ном. № 7771. У сип менг меду жбан, а я тобг заплачу як пан. Чуб. V. 921. Ум. Жбанець, жбйнок, жбанчик, жбанчячок. Жбановий, а, е— Джбановий. Жбанок, нка, жбанчик, ка, жбанчи-чок, чка, м. Ум. отъ жбан. Жбааячий, а, е=Жбановий. Жбир, ру, м. Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. См Жбирь. Жбирь, pi, ж. I) Наносъ въ ptiri. мель. Мнж. 180. 2) ОЬнокосъ, поромшй кочками и кустами. Вх. Зн. 17. Жбурити, рю, риш и' жбурляти, ЛЯН), еш, одн. в. жбурнути, ну, нёш. гл.= Шпурляти, шпурнути. Жбурляе чорт дгдьком. Поел. Як жбурне книжкою nid пори. Св. Л. 230. · Жбух! меж., обозначающее вливаше чего-либо сразу въ большомъ количеств^.. Желех. Жбухати, хаю, еш, одн. в. жбухнути.