* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
456 ДУМНИЙ—ДУРИЛЮД. лирнческаго стихотворения (элегичеекаго характера). Ум. Думонька. Голое як сур-мошка, т'але ж чортова домонька. Ном. 2984. Слова твог прекрати, превра-жая думка Мет. 107. Дуяний, а, е. 1) Задумчивый, мысля-, щШ. I думнее чоло похмартло. Шевч. (1883) 127. 2) Гордый. Чого ж ти така, думна? Чого ти погорЭжаеш поповичами? Св. Л. 124. Думно, нар. 1) Задумчиво. Шкода здо-ганяти, тукати. гукати! Пгшла луна по гае-?? сумно. Hixmo не озвався, а нг засмгявся, зоставсь козах сам собг думно К. Доев. 67. 2) Гордо. Думонька, ки, ж. Ум. отъ думиа. Дунаенько, Дунаечко, ка, м Ум. оть Дунай. Дунай, наю, м. 1 ) Разливъ воды, вообще большое сконлен10 воды. Ой за горами вода дупаями, ой там козаченько коня напувае. Чуб. V 760. По-над ду паями вода стоянами, ой там козаченько коня напувае. Чуб. V. 329. 2) РЬка Ду-пай. 0. 1862 Y. 103. Ум. Дунйенько. Ду-наечко. Течуть р’пеньки, течуть биет-ренькг гз тихого Дунаеньку. Грин. Ш. 526. Текла вода з Дунаечка, а другая з моря. Грин III. 558. Дундук, ка, м. 1) Инд'ЬйскШ п^тухъ 2) IlacM'feui.i.: старый хрычъ. Но сей плачу того бпйдуже, на прозьби уважав не дуже: злий я сипа був етарий дундук. Котл. [in. Hl. 33. Дуаути. См. Дути. Дупа, пи, ж. Задница. Вх. Уг. 237 Хорошенько в три березы по дупах затикайте. ЗОЮР I. 320. Ум. Дупка. Дуцёличко, ка, с. Ум. отъ дупольце. Дупёчьце, ця, е. 1) Ум. оть дупло. 2) ЗаднШ нроходъ, Netur loch. Поцглуй мене в дупельце, мое, еерце. Ум. Дупеличко. Дупка, ки, ж. 1) Ум. огъ дупа. 2) Ну-ряч1 дупки. Раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. I. 8. Дуплйвий, а, в. Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша. Каменец, у. Дупластий, я. о=Дуплин8стий. Дуплинавий, дуплинастий, дуплина-тий, а, е. Дуплистый. О. 1862. XI. 71. Грин. 11. 310 Великий дуб, та ауплина-тий, порохнею напхатий. Ном. № 6342. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплина-тий. Чуб. V. 901. Вона й сгла коло вербового кореня дуплинастого. MB. I. Н4. Дупло, ла, с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вылепив. Ном. J6 13067. Заснула Вкрагна, бур'яном укрилась, цвгллю зацвиа, в калюжг, в бо-лвтг еерце прогногла г в дупло холодно гадюк напустила. Шевч. 668. Дуплуватий, а, е=Дуплавий. Вели-хий дуб, та дупловатий. Ном. Лг 5109-Бив ein (дуб) дуже товетий, дуплуватай. Стор. М. Пр. 105. Дупляк, ка. м. Дуплистое дерево. Вх Уг. 237. Дупний, а, в. Задненроходный. Дупна кишка. Вх Уг. 239. Дупчастий, а, е=Дуплянаетйй. Стояв дуб дупчаетий. Мнж. 151. Дур, ру, м. 1) Глупость. 3 великого розуму- у дур заходить. Ном. 6359. Панеькийдур. О. 1861. XI. 109. 2) Оду-реше. До дуру set modi пили. Котл. Ея. Дур напав eid хмелю. Мкр. Н. 36. Дурак, ка, .и.=Дуренв. ГИди ж Ми, чумак, nidti ж mut дурак, nidu, ж та проспись, I3 умом гзбериеь. Мет. 459. Дуравуватий, а, ?. Дураковатый, глуповатый. Один дуракуватий челядник рос-казував, що як ein гздив у Крим по С1ль, дак хоча ж i соли нагвеь уволю. Грин. I. 230. Дуранляси, cIB, м мн. Глупости, глупые поступки. Дуранляси виробляе. Рудч. Си. I. 75. Дурбас, са, м. Дуракь. Черк. у. Дур бае! маоуть очг в його випали гэ лоба Мкр. II. 21. Дурень, рия, м. 1) Дуракъ. Скоргш дурень одурить разумного, як розумний дурня па розум наведе. Ном. № 6155. Ти думает, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 1114. Хто екаже: „дурню“, на того бу-3с огонь пекельний. Св. Мт. V. 22. Умаиь-ський дурень. Чслов'Ькъ ceot на ум-Ii. Умйньський дурень: в чужого воза бере та на евт кладе. Поел. 3 дурнем зчепй-тиеь,—дурнем зробйтись. Съ дуракомъ свяжись,— самъ13фак0мъ~будешь. Ном. Л= 6170. 2) Дурачки, родъ игры въ карты; разновидности: прбстий дурень, невГрний, шдкид-нйй. КС. 1887. VI. 465. Дурёпа, пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. II. 389. Дуредь. рця, м. Раст. Lolium temu-lenUim. Шух. I 21. Дурило, ла, м 1)=Дурейь·. Харьк г. 2) Раст. Angelica archangelica. Дурй,люд, да, дурйлюдок, дка, м.