* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

ДОСШАННЯ—ДОСЛУХУВАТИ. 429 Дос1вання, вя, с. Досквате. Домвати, ваю, еш, гл=Доешвати. Дбетль, явр.=Дос1. Дссшати, лаю, еш, гл. 1 ) Додергать. 2) Достать, добыть. А що, ситу, достав де грошенят?—Достает!... таке тепер i стало! О. 1862. IX. 5. Доешатися, паюея, ешея, гл. Додер-гаться. Досшввння, ня, с., и лр.=Дое]'вавня и пр. t , , . · , Досшвати, сшю, ешеш, сов. в. до-ш’ятв, cm, еш, гл. ДосЬвать, досЬять. Не досгяв пшеницг до краю. Мет. 27. Доекакати. Си; Доскакувати. Доскакувати, кую, еш, сов. в. доска-вати, каю, еш, гл. Доскакивать, доскакать. Доскакуе Сомко гз Шрамом до про-¦валля. К. 4P. 169. Доекшатяся. См. Доекшуватиея. Доекшуватаея, пуюся, ешея, сов.' в. доскййтися, паюся, ешея, гл. 1) Придираться, придраться. Вт достпувався до нег: то чому вона не хоче.... те та друге. Мир. ХРВ. 392. 2) Дорываться, дорваться, наброситься. Доскгпаетьея до горшки, що й не встане. Зм1ев. у. Досжлепнти, плю, пиш, гл. Окончить арку, сводъ. „А що досклепили?“—Ht, ще й на завтра до обгд осталось. Досконалнй, а, е. 1) Совершенный. 2) Настои mis, действительный. Хто тут досконалий хазягн? Черк. у. Досконалгеть, лости, ж. Совершенство. Доскональний, а, е=Досконалий 2. Звгено, той там у школах, потгм у вгську, хазягна досконального нема. Сим. 217. Доекорйджувати, джун>, еш, сов. в. доскородйти, дзку, диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать поредъ посЬвомъ. Доскбцькпй, а, е. 'ПрыткШ, ysiiioniifi добывать. Бач,, лкий доскоцький, перший вихопився. Доскочистий, а, е. Живой, веселый (о музык!;). А ну йому марш/—I втяли такого доскочйстого, аж волосся гжиться. Св. Л. 231. Доскбчитн, чу, чиш, гл. 1) Подпрыгнуть до, допрыгнуть. Не доскочит, бо дуже высоко. Доскоче конем до царгвни (а г^аргвна сидгла у високому терему). .Грин. I. 171. Свого одбгг, чужого не доскочив. Г. Барв. 92. 2) Дойти, достигнуть. Но чарцг, по другт, та так може й до десятка, чи й лучче, доскочило. Грин. II. 179. 3) Достать, нршбр^сть, взять въ добычу. Оттодг то ,й Черевань доскочив собг несчисленного скарбу. К. 4P. 4. Добре, кажуть, що шовковг брови удались, хода павлина да вид королгвський,—дак г казака доскочила. Осн. 1862. \'Ш. Вовка.... живцем доскочили. К. ДС. -7. Доскребтй. См. Доскр^бати. Доскришти, длю, пйш, гл. ДоскршгЬть. А що, доскргтгло, поки не луснуло: я казав, що ooid лясне. Доскр^бати, баю, еш, сов. в. доекребтй, бу, бет, гл. Доскребывать, доскресть, доскабливать, доскобл ить. Доекр1бувати, бую, ещ, гл.=Доекрь бати. t Доекр!буватиея, буюся, ешея, гл. Доскребываться, докапываться, добираться. ВЫ доскргбуетьея вже до мене. Доекромаджувати, джую, еш, сов. в. доскромадити, д?ку, диш, гл. Доскребать, доскресть. А ми вже доскромадили буря-???. Вогодух. у. Доелати. См. Досилати. Дослатися, дошлюея, шлётся, гл. Быть въ состоят« послать. Сонливого до-будтися, лтивого дошлешея. Нои. Je 10842. Досл1д, ду, м. Изсл1>дован1е. Лтивий до кторичнього доелгду розум. К. ХН. 37. Доел]'джувати, джую, еш, сов. в. до-ел1дйти, джу, диш, гл. Нзс.гЬдовать. Доел1двик, ка, м. Изсл'Ьдователь. Вель-ми поважний деелгдн.ик польськог старо-сегщини. K. ХП. 65. Доелужйти, ея. С.м. Доелужувати, ея. Дослужувати, жую, еш, сов. в. до-служйти, жу, жиш, гл. Дослуживать, дослужить. Дослужу млсяця via й пгду до,-дому. Васильк. у. Доелужуватиея, жуюся, ешея, сов. в. дослужйтися, жуея, жишея, гл. Дослуживаться, дослужиться. Дослужитись до великого чина. Левиц. I. 66. В кого ж ми ся, pidni браття, цього дослужили? Бал. Дослухати, ся. См. Дослухуватиу ся. Доелухатиея, хаюея, ешея, гл — До-елухуватися. Еней похнюпивсь, дослу-хався—Сывила що йому верзла. Котл. Ен. Доелухувати, хую, еш, сов. в. дослухати, хаю, еш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й т'/льки,