* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
408 догоните—до дав лги. Т. Догоните, ню, ниш, гл*=1.· Догя-Вятн. 1 ) О.й ти зоре та вечгрняя, чом нерано шходила, чом мгсяця не догонила? Лавр. 2. Во/ce погоня гг догоняла. Млр. л. сб. 283. 2) От став той хлопець гнать козу Тглько що став до eopim до-гонити, а вже стогть той did на воро-тях. Рудч. Ск.' I. 43. II. Догоните, ню, ниш. гл.=11. До-ганяти Игхта тчим тобг не пбжепе. Як узяв менг догонишь, Черк. v. Вт кожному догонишь. Каменец, у. Вт ne повинен догонити. Каменец, у. Догонь, Hi, зе.=Дог1н. Змгй як про-кинеться, як niucoe у догонь; нагнав, од-няв. Рудч. Ск. Т. 86. Догбня, Hi, ж. ^-Догонь. Рудч. Cit.-1. 88. Догори, нар. Вверхъ. Як летгла ворона догори, то й крякала; а як надгл, то й крила опустила. Ном. X 1462. Колос повний до землг гнеться, а пустий догори етирчить. Ном. 2472. · Догори ногйми. Вверхъ ногами. Ном., стр. S3. Догор!) черева. Наваничъ. Крутнувсь догори черева. Ном. J6 1833. Лягтй догори черева. Лечь на спину. Пгдеш собг у сад, ляжеш долг догори черева niд грушею. Греб. 402. Догорший, а, е. Догораний. Догоргги. См. Догоряти. Догорюватн, рюю, еш, гл. Дожить съ горемъ нополамъ. 1 коли вже я свого вгку ггркого догорюю? Славяносерб. у. I. Догоряти, ряю, еш, сов. в. догорь ти, рк>, рйш, гл. Догорать, догорать. Де-що. 60. Сосонка горить, дгвчина говорить; сосна догоряс, дгвчина вмграе. Чуб. V. 394. II. Догоряти. См. Догаряти. Дбграбки, EIB, мн. Конецъ сгребашя, уборки с1ша._ Вх. Лем. 410. Догравати, граю, «ш, сов. в. дограти, граю, еш, гл. Доигрывать, доиграть. Дгд до вечора дограв, а увечерг став гти до-дому. Грив. П. 59. Дограватися, гракся, <;шся, сов. в. догратиоя, граюся, ешся, гл. Доигрываться, доиграться. Догрнбтй, ся. См. Догр1бати, ся. Дограбати, баю, аш, сов. в. догребтй, бу, бош, гл. Догребать, догресть. Догр1батися, баюся, ешся, сов. в. до-гребтйся, буся, бешся, гл. Догребаться, догресться. , Догр1вати. ваю, еш, сов. в. догргги, rpiio, еш. гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та хатонька (труна) без дверей г Лез вгконець: туди вгтер не. doeie г со-нечкв не dolpie. Мил. 182. Догр1матися, хаюся, ешся, гл. Докричаться на кого нибудь. Догргмаешся ти, що й я на тебе гргмну. Догргги. См. Догр1вати. Догромаджувати, джую, еш, сов. в. догромадити, джу, диш, гл. Оканчивать, окончить сгребать (ciho). Догрома'джуватися, джуюся. ешся, сов. в. догромадитися, джуся, дишся, гл. Сгребать, догрести до чего либо. Догряватися, ваюся, ешся. гл. Достучаться, а въ переносномъ смысле: добиться, достичь, добыть. Де ж то вт'до-гпякався? Яач% прохав. г таки здобувся. Екатериносл. у. Слов., Д. Эварн. Догукатися, ваюся, ешся, гл. Дозваться, докричаться. А т достукается, a ni догукаешся. KieB. Насилу догукався хлоп-ця. Васильк. у. Догулювати, люю, еш. сов. в. догуляти, ляю, ещ, гл. Догуливать, догулять Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да до-маяти. Грин. IIT. 122. Догулюватися, .лююся, ешся, сов. в. догулятися, ляюся. ешся, гл. Догуливаться, догуляться. Вже козачка в корчмг догулялась, що шинкарка в потилгщ'ю виганяла. Догуляються так до четверга. Грин. HI. 453. Догуляти, ся. См. Догулювати, ся. Дог^рватися. См. Догуркуватиея. Догуркот1тися, чуся, тйшся, гл.— Догуркатися. ' Догуркуватиея, вуюся, ешся, сов. в. догуркатися, ваюся, „ешся, гл. Достуки-ваться, достучатьея. 1де милий на конг, nid вгкно ein тд'гжжае та й досту-куеться, та й догуркуеться. Лавр. 26. ДоГа, Ги, ж.— Клопва (въ деревянной посуде). Шух. I. 249. До^ёдаГатися, ^аюся, ешся, гл. До-кап ризн и чаться. Дог'лёбати, бею, еш, гл. Доплестись, дотащиться. Осе нам треба ше якось до/лебати додому, ше веретив буде э п'ять. Брацл. у. Додавання, ня. с. .Прибавление. Додавати, додаю, em, сов. в. додати, дйм, даей, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До