* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
406 Д0ГАД0ЧКА—ДОПЦДАТИИ. гйдлгт бували, усг по лгсах, по кущах твтгкали. ЗОЮР. Оттодг то вдова недогадлива бувала, ще у другого казака правды питала.' Мет. 423. Догадочка, ки, ж. Ум. отъ догадка. Догадуватиея, дуюея, ешса, сов. в. догадатиея, даюоя, ешся, гл. I) Додумываться, додуматься, домыслитьси. Вкупг працювали, брат гз братом брався; що одна в нас мати, ти не догадався. 1C Доев. 137. На злее не учи нгкого,— i сам догадаешьсяНом. ?» 2873. 2) Догадываться, догадаться, смекать, смекнуть, соображать, сообразить. Мела хату, мела егни, да й засмгялася, витила мати води брати, да й догадалаея. Мет. 72. Ой вийду я та гукну я, а ти догадайся: як. зачуеш мгй голосок, хутшгй постшайся. Чуб. Ш. 148. ДогаКти, гаю, еш, гл.=Догаяти. Сами себе до ночг дргагте. Грин. 111. 432. Догаггнся, гаюся, ешся, гл.=Догая-тися. I. Доган, ну, .и.—Догана. К. Псал. 10G. И. Доган. ну, л.— Дуган. Желех. Ум. Доганець. Желех. Догана, ни, ж.? 1) Иорицате, хула; улрекъ. Догана мудрого бгльше стогть, як похвала дурного. Ном. .№ 5686. 2) Не-достатокь, порокъ. А що мет за догана, що я руда та погана —за те мгй бать-*о багач. Чуб. V. 1139. Догйну дати. Осудить, охулить, упрекнуть, найти недоста-токъ. Козаченко за дгвчину та три копи дав та щоб ii шхто не займав, нг-aimo ne займав, за ручку -не взяв, пер-стеня не зняв -г догони не дав. Мет. 317. Що Лукенька у батенька дитина була, усгм вона' парубочкам догану дала. Чу.б. Ч. 1157. Свита добра, тхто догани не дасть. Ворз. у. Ум. Доганка, догйионька, доганочка. Любить тебе отець, любить тебе мати, тглым· тобг доганочки, що ти небагатий. Чуб. V, 118. Тгльки тобг доганочт, що тц не черноброва. Чуб. Доганёць, нцв, м. Ум. огь 11. Доган. Догайка, доганоньеа, доганочка, кн. ж. Ум. отъ догана. I. Доганяти, няю, еш, сов. в. догна-тн, дожену, нёш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте кот в тори, конг вЪрони'г; догоняйте лгта мог', лгта молодиг. Мет. 106. Швидко idu ти,—доженеш лихо; гди тихо,—тебе дожене лихо. Ном; JE 8048. 2) Догонять, догнать, пригонять, пригнать. Та як до- гнав до Смглянськог греблг, вони й вскочили у Смглу. ЗОЮР. I. 135. 3) Въ какой либо работ'Ь, сопряженной съ прохожде-HieM’b пространства (напр, косьба): доходить, дойти до конца. Ватько не догнав пост ami, занедужав. Г. Барв. 23.2. II. Доганяти, няю, еш, гл. Укорять, находить недостатки, порицать. Горнець котлов1 догоняв, а обое емгльнг, Ном. № 8006. Догарикатися, каюся, ешся, гл.=До-гарюкатися. Нмк не догарикаешея, гцоб прибив защтку до дверей. Вогод^ у. Догарцюватнся, цююся, ешся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що,догарг(ювався, що й ногу вибив! Харьк. у. Догарювати. рюн>, еш, гл. Догорать. Одно перегаруе, а друге не догаруе. НВолын. у. Догарюкатиея, каюся, ешся, гл. Добиться-чего частымъ· напоминашемъ. I. Догаряти=Догоряти. II. Догаряти и догорятн, ряю, еш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, за-трогивать. Дгвка засватана, то ii не до-гаряють вечерницг. Звягел. у. Бгльш нг-кому не догоря, як тобг, podineei. Ново-мирг. .2) Допекать, донимать. Його т-чого не догаряе, то що йому. НВолын. у. Жгнка йому цупко догаряе за свою -худобу. Волын. г. Догаяти. гаю, еш, гл.—когб. Задержать до изв^стнаго* времени. - До вечера мене догаяв i таки не вгддав грошей. Харьк. г. Догаятися, гаюся, ешся, гл. Замедлить до известнаго времени. Дагаявся, що еже й нгч. -Хары;. г. Догинаивя, ня, с. Догибаше, Догинати, наю, еш, сов. в. догвути, ву, вёш, гл. Догибать, догнуть. Допдний, а, ?. Пригодный, годный. Таке Эоггдне, що тгльки на емгтник пови-хидать. Ном. № 6548. Догш, гону, м. Погоня. Що еили в гх стало, побили в догт. Сшп. 161. Догладжувати, джую, еш, сов. в. догладити, джу, диш, гл. Доглаживать, догладить. Догледати, догдёдми =· Дог лядата, до-глядоти. Стор. 1. 258. Вона г зробить усе i догледить усього. MB. 11. ГЭ. Або ти не мае часу догледгти? НВолын. у. Догледатися, доглёдиися=Догляда-ТИСЯ, ДОГЛЯД1ТИСЯ.