* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

ДОВгКАЯКА—-ДОВ1РИТИСЯ* ¦403 соком i/ ???? морщина у всю довса лягла., ив. и. L66. Дбвжанкв, ки, ж. ¦ 1 ) Продольная вспашка. 2) ВысокШ горшокъ, молочный горшокъ, молочникъ. Угор. Довжезний, довжелёаний, довжевёз-ний, довжённвй, а, в. Очень длинный. Довженнай цибух. Левиц. Пов. 150. Довжнков1 вгодн=Дереч1. Деречг по копотопсъкт, а по нашему довжчкоп люди. Ном. ?» 14035. ( Довжнна, в и, довжняя, Hi, ж. Длина. Гоней трое довжини. Довжиннком, нар. Въ длину, вдоль. Моя десятина ¦йдс довжиннком eidci. Ле-бедив. у. Довжйти, жу, ягнш, гл. 1) Дшть, удлинять. Отаре, старе, що само й з мгста не зведетъсяг а ще йому Boi вЫу довжить. Черном. 2) Дбвжити. Проходить ралом по нив’Ь въ длину ея. Нежин. у. НВолын. у. Чуб. VII. 400. Довжник, ka, м. 1) Должникъ. 6в. Л. VII. 41. Довжник весело бсре, а смутно eiddae. Ном. № 10623. 2) Раст. Euphrasia officinalis. Л в. 98. ' Довжбк, жку, м. Ум. отъ довг. Довивати, ваю, еш, сов. в. довйти, в’ю, B’eni, гл. Довивать, довить, окончить вить, свивать. Ой прошу вас, дружечки, до хаты ммй донечцг вточок довивати. Грив. Ш. 458. I. Довдд, воду, м. 1) Доказательство, до-водъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, яы доводи давати. Мир. Пов. I. 160. Тиха Кирилова мова, щйра та тепла парада, розеудливг доводи не раз спиняли ггрт батькови скорботи. Мир. Пов. П. 12. 2) Дбв|д дати чому. Управиться, сладить. Не дав доводу дгловг. Черк. y. Bin готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще. Черк. у. II. Дбв1Д, ду, м.—Дов1дки. Погхав на doeid. НВолын. у.., Та й пустивсь сл'йком за нею на розгляд-i довгд. Мкр. Н. 11. Дов1дати, ся. См. Дов^дувати, ся. Д0В1ДКИ, док, ж. мн. Разведки. Шду на довгдки, що там вони роблють. Харьк. г. Оце саме nid чергу на Чорноморгю йти. Шду туди на доводки: роздивлюся, роз-бачусь, нк там. Черк. у. Пргшгиов же я на довШи, чи дгвчина дома. Мил. 102. Дов]*две. См. Дов1дао. , Доввднвй, а, в. Доказательный. Дов1Дно, дов!Дне, пар. Наверное,- До-вгдно нгхто не стоке, що дав йому. Каменец. у. Довщувати, дую, вш, сов. в. довддати, даю, еш, гл. Навещать, навестить, проведывать, проведать. Зайшов гостей до-вгдать. Шевч. , Дов1дуватися, дуюся, ешея, сов. в. до-В1датяся, даюся, ешея, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнавать, разузнать. Рудч. Ск. II. 12. Ой питаешься, довгдуеться вгд батька. Лукаш. Ilidu ти до тгег хати та довгдайся, хто там живе. Чуб. Те-пер же я довгдалась, яке менг горе. До-вгдавшись, що довгий час нездужае, рече. 6в. I. V. 6. .2)— до чбго. Наведываться, наведаться, приходить, придти, узнавать, узнать. Мир. ХРВ. 9. Тыько гк Спасу там, чи що, давгдуеться до меду, ао/с йому пчоли наносили ще менгие. ЗОЮР. 11. 41. 3j Наведываться, наведаться, навещать, навестить. До сусгд я не вчащаю г до мене одна Катря частгш довгдуеться. MB. А доегдаюсь до Химки—чи жива вона? Рудч. Ск. I. 57. Дов1жуватися, жуюея, ешея, гл.-= Дов1Дуватиея 1. Воке я довгжуюся, про-чуваю, добродт мгй! Якесь хороше та веселе Ыло маемо. MB. (О. 1862. I. 94). До-вгеу, нар. Повекъ. См. До. Довмувати, кую, еш, гл. Дожить. Не довЫусш ти так вшу. Хата. 165. Дов1льнвй (ш'й), а (я), е (е). 1) Довольный. Я довгльний вашим еловом, коханг еудцг. НВолын. у. 2) Доступный для пользования каждому.—„Чи можно з цгег кри-ницг коня папогти?“—Чому ж не моок-но: вода довгльня. Харьк. 3) Ииекнщйся въ достаточнолъ количестве. Дотльт дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный. Дов{льно, нар. 1) Всемъ доступно для пользовашя. 2) Въ достаточномъ количе-ствб. Тут таки й на землю довгльигщ, та й хлопцям буде кращий заробгток. КС. 1885. VI. 345. 3) Произвольно. Вт поводиться еобг дов'ьльно, — як замапсться. йому. Бердич. у. Довшчати, таю, еш, гл. Довенчать. Дов^рити. См. Дов1ряти. Дов1рнтиея, рюея, ришея, гл. Наверное узнать. Так от батько еже довгривсь, хоч люде й кажуть, що нема. Грин. I. 32,