* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
ДАЛЕЧЕНЬКО—ДАРА. 357' Далечинько,, ?«/). Ум. отъ далеко* Далечиня, Hi, ж... Даль. Не яка там далечиня. Сохну, чахну « долечит, вояк item, умграю. Гол. ill. 367. Далечшь, HI, ж. Большая даль. Куди ммм за один день o6iamu таку далечгнь, що мае ООО мгьлгйон'ьв вершив. Ком. I. 25. ДалёшнШ, я, е. Прибывипй издалека. Чи ви далештУ Лохв. у. Слов. Д. Эварн. Даляня, Hi, ж. == Далечиня. Далнти, лю, лйш, %л. Отдалять Далйтиеа, люся, лншея, гл. Отдаляться: Дал1, далш, пар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр а, у разумною даль. „Стар-че, село горгьть!"—„А я за суму та даль поеуну“. Бои. .?° 4992. 2) Потом'ь, nocjili. Гомонит люде па сель, а дам и розш-шлися. MB. ?. 106. Ой, хвортуно, хвор-тупино, що ти учинила? Дала еерцю cnimamucji, далг разлучала. Мет. 63. 2) Вскоре. Даль ирийдс. Степан еже даль прыбгжить за сокирою. Я же даль веч/р. .. Вже дал1 хлгба не стане. Дал|-далк Скоро, въ скоромъ времени. Ви еже даль-дам онучат дружитгьмете, а в мене ще й дгти мог сиргточки па. в’язях виеятъ. ¦4) Подальше. Ти, дгвчино, ти, подобна, не. здавайся на тдмову, бувай добра; бо дворянин то поганый: як гзрадив дгвчину, а сам дальй. Мдр. л. сб. 5) ДалЬподалй Спустя. некоторое время. Винен був гроиьг г не вьддавав, а даль-подаль вьддав. Харьк. у. Далмко, нар. Далеко. Паста гей да-льчко вгд хати. Федьк. Д4ль, Л1, ою·.—Далечиня. Кв. (Желех.). Дальнина, лш, ж1. = Да линя. Як би допомогти оку людському прозирнути за далеку далышпу. Дещо. Дальней, я, в. Дальнщ, отдаленный. Та болипы, сери,с й головонька, бо чужа, дальня сторононька. Бал. 39. Дальнг пе-чери.. Левиц. Пов. 348. Дальнозрокий, а, в. Дальнозорий. Гай-C11I1CU. у. Дальноокий, », е. ДальнозоркШ. Ко· зелецк. у. Дальш, дальше, пар. 1) Сравнительная степень огь далёко. Вони тгкаютъ- eid мене, а м мов помелом ix мету та все дальш, та все дальш у пекло пру та пру. Ого р. МПр. 47. 2) =Дал1 2. 3) Прочь. Да л и цглковто ие хочу; иур mooi поганий, Оалыи! Кв. Дальший, а, е. 1) Сравв. ст. отъ да- лекий. 2) Сл1>дую1Ц1й. Мушу сыяоднг « завтра, i дальиього дня ходипт. 6в. Лук. XIII. 33. Дамка, кв,.ж. Шашка. Павл. 33. Гуляти в дамки.' Играть въ шашки. В хлюста, в пари, в вгзка ггралн % дольки по столу совали. Котл. Ен. Ум. Дамочка. Даинйця, ni, ж. Шашечница. Павл. 33. Дамочка, ки, ж. Ум. отъ дамка. Дав, ну. м. Столбъ. стоянъ Чуб. VII, 575. Данина, ни, ж. Дань. (“в. ?. XX. 22, 1 исхай йому даныну принесуть uapi фе-рсиськь. К. Псал. 164. Данка, ки, ж. То, что дано, даяше. Обгцянка, ? не данка—дурному радость, Ном. A1» i 515. . Данна, HOI, въ вид!> сущ. ж. Данная, письменный актъ на влад1>ше недвижи-гпымъ имущеетвомь. Дання, ня, с. 1) Отрава вообще, въ частности же яйца пас1нсомыхъ, брошен-ныя въ водку, которую подносятъ тому, кого хотятъ отравить. Шевск. г. Як мет було йти па весглля, колгь Сомв’гха от-рогла б мене з свогх рук, дала б дання н чарцг горит, пк би могла. Левиц. Пов. 342. 2) Заговорное питье. Дания ггрцье трутизть. Ном. Се еже так, з дання причина. Чуб. Данок, нку, м. Даяше, даръ, пожало-ванье. Ум. Даночок. Данщвнйк, ка, .«. Танцоръ. Шух. 1. 33 Данцувати, цую, еш, гл. Танцовать. Шух. I.' 33. Дань, HI, ж. Дань. Колись був у Kuiei якийсь князь, лицар, i був коло Кигва змгй, i кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або dieuuny. ЗОЮР. И. 27. Дьзнались турки, »ль ие-doeipm, тдписалися до Почагва що-woy дань давати. Чуб.-I. 161. Дар, ру, м. 1) Даръ, даяше. Ht дар, т купля. Ном. J6 7619. Що ж нам за дар ве-зуть? Сргбло та золото. Чуб. III. 39. Вий-мне дари та й роздав. Федьк. Пов. Ви знаете добрг дари давати дгтям вашим. Ев. Лук. XI. 13. Ббжий дар. Св. Причастие. До Божою дару з чортовйми ногами Ном. Л» 136. 2) Дароваше, талантъ, даръ. Незвичайний дар розмовп г оповгдання. Левиц. Пов. 116. Кешка.... дав фобру оз-маку свою ????????? дару. К. Г. Кв. 18. Ум. Дёронько. Мл. л. сб. 218. Дара, ри, эк.=Дар. Що сьому пенять за дару дати? АД. I, 19.