* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

ГЛУЗОВНИК—ГЛУШИЦЯ. 291 Глузовнйк, ка, м. Насмешник!.. Парубки музовники все було з старого шки-люють. Харьк. Глувовииця, Ц1, ж. Насмешница. Глувування, ня, с. Издевательство, насмешка. На обличчг е мене сором од докору, глузування. К. Псал. 106. Глузув&ти, зую, еш, гл. Насмехаться, издеваться, поднимать на смехъ. Mamepi члузують, що москалг вертаються та , мйш, гл. Поражать, истреблять, портить. Паче кара Божа, що людей глумила. Мет. 437. Дгтвора глумить тгльки оттг ор'гхи. Нов -Северск. Було ? тобг, вражий сипу.... пас трох не кохати, нас трою не глумити. Рудч. Чд. 178. ’ Глумитися, млюся, мйшся, гл. Издеваться, насмехаться, осмеивкть. Глумилась верша-з болота. Ном. JE 7999. Глумгччати, чаю, еш, гл. Обращать вниман1е? разбирать? Е, у нас г пате не члумгччають. Лебед. у. Хоч який мороз, то не глумгчча. Лебед. у; Глумлйвий, а, е. Насмешливый. Мгськг •все люде пещиргг, глумливы. МО. 1. 75. Глумливо, нар. Насмешливо. Глумота, ти, ж. Поднимаше на смехъ, издевательство. Глумування, ня, с. Издевательство, насмешки. К. ХП. 90. Глумувати, мую, еш, гл. Издеваться. Голови на гиаблг здшмали, довю глуму-вали. Макс. (1849). 24. Бона з мене глу-муе, смгеться. О. 1861. XI. 9. Глумуватися, муюся, ешся, гл.— Глумувати. He.no божому... man ллу-яуватися з сироти. Г. Карв. 4 76. Глуп, па, пе—Глупий. Хто скуп, еобг не глуп. Ном. .№ 4707. Глупак, ка, л<. = Дурень. Харьк. у. Желех. Глупий, а, е. 1) Глупый. Молодий жовняре, глупий розум маеги. Голов. 2) Глупа HI4, ??????. Глубокая ночь. Коли ¦це глупог ночь прилгтае сокгл. Рудч. Св. I. 153. У глупу нгч еилгз мертвець гз гроба. Грив. I. 50. . Глупина, нй, ж. Глухое, густо заросшее место въ лесу. У глупит вовци. НВолын. у. Глуп1ти, ni», еш, гл. Пялить глаза, глазеть. Дитина на свгчку глупгс. Черк. Ходив глутв на весмля. Черк. у. Глуптак, ка, л.=Глупак. Вх. Лем. 404. Глупуватий, а, в. Глуповатый. Оже-нивея дурний та взяв глупувату, та не знали, що робить—рапалили хату. Ном № 9014. ·' Глуха, хи,ок. =Глуханя. Вх. Лем. 404 . Глуханя Hi, ж. Тифъ. Желех. Глухачка, ки, ж. — Глухаия. Вх. Зн. 11. Глухйй, a, e. 1) Глухой. Глухоми nicwo спгвати. Ном. А; 4679. Глухий як тетерук. HomT.Vs 8556. 2) Беззвучный, мертвьЖ В глухгй домовит услп:туся. Шевч. 269. 3) Пустой, запустелый, глу- хой. Глухий край. Куток зовсгм глухйй. О. 1862. IX. 65. 4) Глухий кшець (у во- ротах). Тотъ конедъ коротъ, где ихъ идта. 1 В глух'гм ктцг nid воргтьми. АД. IL 0. 5) Глухйй дуб. Дубъ, на которомъ. листва держится целую зиму. Борз. у. Прил. у. 6) Глуха кропива. Раст.: a) Lammm maculation L. ЗЮЗО. 1. 126; б) Leonunis Саг-diaca L. ЗЮЗО. 1. 126. Ум. •"лухеиьяий, глухёсенький. Глухман, на, е.=Глушан. Желех. Глухиути, ну, неш, гл. Глохнуть. Гл^хо, нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо. Глухбта, ти, ж. Глухота. Глуш, mi, ж. Густо заросшее м-Ьсто. У глушг, мгж вербами, капуста пзтко росте. Лебед. у. Глушан, на, м. Глухой челов!жъ. Коли ci кам’ят боги вчима бачать, коли ci глушани ушима чують... K. MX. 19. Глушёдь, шця, м. Леаъ, Linum usita-tissimum. Вх. Уr. 233. Глушйти, шу, шиш, ??. Оглушать, заглушать. Вгтер уривав багацько ргчей його, торохтючи, колеса глушила гх. Г. Барв. 19. Оця кропива тгльки глушить сад. —Придивиться, де риба за-лягла nid крихою, та й стане гатити кийком—глушити. О. 1861. XI 115. Глущиця, ц1, ж. Раст. Lamiurn. Вх. Пч. II. 32.