* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Зюрити—Зяяти. 191 Зюрити, рю, риш, гл. = Дзюрнти. З'юртуватнея, т^юся, ешся, гл. = Заюртуватися. Па деорг з'юртува.тсъ г на щось дивились, до стсй як хмара pu-путь, товпляться, гукаютъ, Харитину, всю беседу й молодых лякаютъ. Мкр. Н. 26. Зйб, би. Пахоть на зиму, поле, вспаханное осенью подъ яровой хлЪбъ. На зяб орати. Вас. 196. Скыъки ви запороли поля mopiti?—Шам десятин толоки та втм та зяб на овес. Г. Барв. 306. Зяблй, Л1, ж,— Зяб. Зйбра, бер, ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. I. 223. -Зябр1Й. См. Зюбрш. , 8’йва, ви, ж. Явлеше. Зйви, bib, м. мп. = Зябра. Вх. Пч. I. 14. См. 3IB 2. · З’явйтися. См. З’являтися. З’явлйтися, лйюся, ешся, сов. в. з’явйтися, влюся, вишся, гл. Являться, явиться. Грин. III. 33. Там·, де йою nixmo ne сподгвався, там вгн з’являвсь. КС. 1882. X. 185. Нова рада, нова рада Свгту ся з’явила. Чуб. III. 328. Перед гетъманом козаки з'явились. К. МБ. II. 139. З’йзувати, зую, еш, сов. в. з’язати, s’asKy, жеш, и. = 3в’язувати,'зв’язати. З’язала еноте зо два та й кинум. Харьк. З’язувати б уже w, та нема мотузш. Харьк. З’йгуватися, зуюся, ешся, сов., в. з’язйтися, з'яя^ся, жешся, гл. — Зв’язу-ватися, зв’язатися. Харьк. З’ясйрити, рю, риш, гл. Взять въ неволю, въ iurtu'b. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112. . , З’яструб1ти, б1Ю, еш, гл. Сделаться подобнымъ ястребу. Коли сова з'яструбге, то вище сокола лгтае. Пом. № 4225. З’ясувйти, cyio, еш, гл. Выяснить, обнаружить. Не емгв я вам, гцо думав, з’ясу вати. К. 1ов. 70. Зйтенько, ка и зйтечок, чка, л. Ум. отъ вять. Зйти, зйю, еш, гл. = Зяяти. Вх. Лем. 421. Зйт1в, това, ве. Зятевъ. Уже й хрис-титъся й молиться, що вирваласъ гз рук зятевых. Рудч. Ск. I. 181. Зйти1й, я, е. Принадлежащей зятю. Прибулося тещг зятни дгти колихати. Ном. ?" 4910. Зять, тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, гцо я полюбим. Мет. 72. Ум. Зя-тенько, зятечок. Я ж тобг, зятенъку, ргд-ная евгсть. Грин. III. 485. Зятько, кй, м. Ласк, отъ зять. Укрийеъ, зятъку, укртсь та на neiodi не мочись, Грин. III. 498. Зйяти, зйю, еш, гл. 31ять. Щоб тобг так рот зяяв, як ото дверг зяютъ. (Як хто не зачинить дверей).