* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Змагандя—Зматчитисл. 163 те бе що-дня змага в мене. КС. 1882. XII. 442. Ум. Змажка. Грин. III. 610. Як свое лихо, так Соловейки обминала, щоб тгль-т не бум мгж нами тгег гризг, тгвг змажки та лайки. Левиц. Пов. 339. Змагйнпя, ня, с. Препирательство, ссора. Коли б мене покинули ледачг, щоб я %х кривд, змагання гх не бачив. К. 1ов. 37. Змагйти, гйю, еш, гл. Быть въ силахъ, въ состоянж. Пот руки змагають, то як небудъ по ceimy плентався б. Г. Барв. 416. Ой косити, молотити — я то не змагаю. Гол. IV. 446. Чи ти здоров’яи змагаеш? Здоровъ ли ты? Здорбв’я змагае. Здоровъ, —ва· Як здоров’я змагае, то добре б роби-ти. НВолын. у. ' Змагйтися, гйюея, ешся, гл. Спорить. Чуб. III. 221. Не в npaeai братгк кохався, що за сестрицю змагався. Мет. 194. Ой Ьобре, добре чуже дитя бить, що нг свариться, нг змагаетъся. Чуб. V. 700. Зма-шлись modi мгж собою. 6в. I. I. 52. Зма-юетъся з нами, що нема у свгтг ат добрых людей, ат правди у людей. MB. П. 152. Зиаглйвий, а, в. Спорливый, задорный. БЫ трохи змагливт був. О. 1862. У. 85. Змагнутися, н^ея, нёшся, гл. Возразить, заспорить. Всяке обгждае, корить, а вона г не змагнеться. Г. Барв. 14. Зи&жка, ки, ж. Ум. отъ змага. Змйзати, ся. См. Змазувати, ся. Змйзувати, зую, еш, сов. в. ямйза-??, жу, исега, гл. Смазывать, смазать. Чо-боти здоровг i добре змазат. MB. I. 115. Змпзуватися, зуюся, ешся, сов. в. вийзатися, жуся, жешея, гл. Смазываться, смазаться. Змаз^ритиея, рюся, рйшся, гл. Запачкаться, испачкаться. Вх. Лем. 420. Змайн^ти, Hy, нёш, гл. Мелькнуть, улетать. ЗмайстругДти, pyio, еш, гл. Смастерить. Вже так змайструю, як самому собг. Г. Барв. 186. Чи ти вже, Ярино, змай-струвала нам що небудь? Шевч. 246. Змйленьку, змйлечку, нар. Ум. отъ змйлку. Змалитися, люся, лишея, гл. Умалиться, сделаться маленькымъ; делать какъ маленыий. Ile казав би то—мала, а то велика та змалиласъ. Ном. .№ 6493. Ото змали.мся—зазмагалася з дитиною,-Хат.к. ¦ 8мал1ти, лш, еш, гл. Сделаться меньше, уменьшиться. Желех. Змйлку, нар. Съ малолетства. Як не дав Бог талану змалку, то й не буде до останку. Ном. №. 1749. Був якийсь задум-ливий змалку. MB. II. 8. Один ще змалку вдатний шпак у гцтлика спгватъ навчився. Гл1б. 85. Ум. Змаленьну, змалечку. При мет вона й зросла, бо сиротою зосталаея змалечку. MB. II. 19. Оттак нам довелося йти гце змалечку колючу ниву. Шевч. 634, Змалювйння, ня, с. Изображеше (красками или словомъ). Не хутко спромо-жетъея яка б ui була початкова громада на змалювання себе писаним словом. К. ХП. 124. Змалюв&ти, люю, еш, гл. Списать, написать, изобразить (красками, словомъ, мыслью). Та коли б була знала та з тобою не стояла, то б я собг була малярика мала, я б свое личенъко modi змалювала. Чуб. V. 100. Ноки Бага змалюем, то чарта звоюем. Ном. № 10427. Була чорнява, в рум'янцях, уста червонг... змалювати б таку та дивитиеъ. MB. II. 182. 1змалю-вавши себе, в свогй головг. на поштарсъких, тглъки погукував: „торкай!“ Св. Л. 170. Змандрув4ти, pyio, еш, гл. Уйти съ мйста жительства. Гей, Орфт-небораче! Де ти змандрував вгд нас? Котл. (1844). 403. Зманйти. См. Зманювати. Змантйти, нчу, тиш, гл. Обмануть, обмошенничать. Шух. I. 85. Змйнювати, нюю, еш, сов. в. зманйти, ню, ниш, гл. Сманивать, сманить. Знарнйти, ню, нйш, и.=3марнуватн. Змарнив худобу. Вх. Зн. 22. Змаршлий, а, е. Исхудалый (въ лиц^). , , Змаршти, нш, еш, гл. Исхудать. Не-вгетка скаржитъся, а на лиш не змартла. Ном. А· 6899. За довгий чае змарнгв, борода одросла. Рудч. Ск. II. 162. Змарнувйти, Hyio, еш, гл. Безъ толку потратить, растратить; испортить. Могил, у. Змастйти, змащ^, стиш, гл. 1) Смазать. Ой надибав ay6oeoio сам, як змастив милу, аж шкура eidemam. Чуб. У. 576. 2) Переносно: опорожнить тарелку, миску, cbIBb кушанье.' I коряк той спорожнили, г миски змастили. Мкр. Н. 31. Змастйтися, змащ^ся, стйшся, м. Оскоромиться. Вх. Зн. 22. Змйтчитися, чуся, чишея, гл. Объ уль!;: лишиться матки.