* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Зиляти—Зшське. 153 те—?"0. 1861. XI. Свидн. 29. TaTapcbKe— = Шувар. Вх. Пч. I. 8. Зшлйтн, ллю, ллсш, гл. = Злити. Желех. З^льжйти, жу, жиш, гл. Уменьшиться, облегчиться. Мороз капку згльжив. Вх. Лем. 420. I. 31льнйк, ка, м. — Золшьник. Вх. Зн. 22. II. 31льнйк, Ka, м. Огородъ, содержащей зелень. Ум. Змьничок. Не пади, косо, па камгнь, ой пади, косо, в зглшичок. Гол. JY. 313. Зшьнйця, ц1, ле.=Жлукто. Камен. у. 31льничок, чкй, м. Ум. отъ ПЗпгьнйк. 3IMa и зима, ми, ж. 1) Зима. З/мо, SIMOHbKO, згмо лютая, ой прошу тебе, ne морозь ти мене. Чуб. V. 874. — впала. Аж гулък—згма впала. Шевч. 81. 2) Лихорадка. Зима б’е (когЬ). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Вх. Уг. 241. Ум. 3I-ионьна., 3IMIBK8, ки, ж. Поздно созревающая дыня. , Зшгвля, jri, ж, 1) Зимовка; содержание животныхъ зимою. I знову папку на згммлю в погргб. Сим. 202. Журавель ка-же: „прийми мене, лисичко, на згмгвлю“. Рудч. Ск. I. 30. 2) Кормъ на зиму для скота. Згмгвлг мало. Харьк. у. 3iMKHyTH, ся. См. Змикйти, ся. 31мл1сть. лости, ж. Обморокъ, слабость телесная. Вх. Зн. 22. 31мл1ти, Л1Ю, еш, гл. = Зомл1ти. Зшнбнький, 31мнёсенький, а, е. У jr. отъ згмний. _ Зшний, а, е, 31мшй, я, е. 1) Зимнш. Згмне сонце, як мачушине серце. Ном. № 619. 2) Холодный. Козак згмног води просить. Гол. I. 106. .Парубоиъкая краса, як згмняя роса. Чуб. III. 31. Бо згмна роса, як дгвчина боса. Чуб. V. 32. Ум. 31мненький, 31мнё(1)се(|)нький. Росла я при крипицг, при згмненьког водицг. Чуб. У. 49. 3?????, Ka, м. Раст. Aster annuus L.. ЗЮЗО. I. 168. ' З^мникувйтий, а, е. О фру«тахъ: по-спйвающш-къ зим^. Згмпикуватг грушг% яблука. Волч. у. (Лободовсв.). Згмнйця, щ, ж. 1)—31М1вка. Черном. 2) Фрукта, соврЪваюпцй поздно осенью. Кислицг—згмницг. Грин. IH. 200. Обтру-сять у саду згмницг. Греб. 403. 3) Лихорадка. Вх. Уг. 241. З^мнйчуватий, а, е. СозрЬваюшдй поздней осенью. I. 3IKH0, на, с. Холодъ. А Сус Христос в Давидсёш тот згмно терпишь дрожитр. Чуб. III. 384. П.Зшно, нар. Холодно. 31МНЯЕ, ка, м. Зимняя порога. Черк. у. 3imhAth, ся. См. 31м’яти, ся. 3??0???, a, e. Зимнш. Каменец, у. Вечгр зимовий. MB. (О. 1862. I. 92). 31мовйк, ка, м. 1) Погребъ, куда на зиму кладутъ ульи съ пчелаачи. Уже останнп дикг гуси в виргй полепили, па-сгку в згмовик поставили. Г. Барв. 160. 2) = 3|М0вник. Наш таки сгчовик Нечина привгз Ною з якогось згмовика. Стор. II. 11. 31м0вище, ща, c.=3imobhhk. Згмовнйк, ка, м. Зимнее жилище запорожца BHi СЬчи. Сидгв вгн згмовником .серед дикою степу на Низу. К- 4P. 13. 31мовчак, ка, м. Козакъ, живущш въ зшвнику. Козак згмовчак. К. Бай. 5. КЦН. 276. , . Зшогрхй, rpia, м. Назваше шубы. Згмогргй кожух. К. Дз. 225 31модра, ри, ж- Раст. Lysimachia vulgaris. L. ЗЮЗО. I. 127. 3;монька, ки, ж- Ум. отъ 3ina. Згмський, а, е =31М0Вий. Згма згмька. Ном. ?1? 7790. Такенъки уся згма згмська перезгмувалась. MB. (О 1862. I. 72). 31мувати, Myio, еш, гл. 1) Зимовать. Дгти, дгти! добре з вами влгтг, а зг.иу-вати то горювати. Ном. № 557.—31му. Проводить зиму. Де ж ти, хмелю, згму згмував ? Чуб. V. 67. 2) Содержать зимой. Ой прийде згма, лихая годинонька, нгчим волгв тобг згмувати буде. Грин. III. 569. 31мув&тися, м^юея, ешся, гл. 1)— 31мувати I. Ой убграйтесъ, славш чума-ченьки, згмуватись до Дугу. Грин. III. 571. 2) Содержаться зимой, кормиться зимой. Зш’Ача и 81мнйти, MHy, нёш, гл. 1) Смять. 2) Стереть, растереть; истолочь. Згмну всъого я на кабаку. Котл. Ен. II. 18. Згмни трохи маку. Згм'яв сгль. 31м’йтися и 31мнйтися, жя^ся, нёшся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься. Зшиця, Щ1, ж. Зрачекъ. Зшйвать, ??, ж- Раст. Cytisus biflo-rus L. ЗЮЗО. I. 120. C. austriacus. ЗЮЗО. I. 120. Зшбвка, ки, ж. Раст. Origanumvulgare. L. ЗЮЗО. I. 130. Зшське щенй, нйти, м. Живот.: а) “Кротъ, talpa; б) сл'Ьпецъ, Spalax typhlus. Шдскакуе, як згнсъке и^ня. Ном. № 3406.