* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
142 Згуртитися—Здарм у вати. А згуляем, брате, в тревоги? — Згуляем! Ном. № 14095. Згуртйтнся, чуся, тйшся, гл. Собраться ??????. Зм1ев. у. Згуртувйти, Tyio, еш, гл. Сгрупниро-вать, собрать въ одно м'Ьсто. Згуртував людъске поле, а свое все до села. Каменец, у. Зг^слий, а, е. Сгустившшся. Желех. Зг^снутн, ну, неш, гл. Сгустить. Пара вгд холоду згуспе. Дещо. 89. Зг^ста, нар. Бъ выраж. Зчаста-згуста. Часто. Вх Зн. 22. Згустйти, стйш, гл. Сгустить. Як сир згустив, упоров, приспособив. К. 1ов. 22. Згусунйтися, с^юся, ешся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Зщсувалисх кот. Вх. Лем. 418. Згучйтися, чуся, чншея, гл. Испугаться. Kim згучався. Галиц. Вх. Зн. 21. 31*йрда, ди, ж. Родъ ожерелья изъ мо-нетъ или крестиковъ. Шух. I. 130, 137. Зг'валтувйти, Tyio, еш, гл. 1) Изнасиловать. (Зграя) вбила рандаря старого, дочок зхвалтувала. К. МБ. 111. 247. 2) Разгласить, разнести. Въ этомъ значенщ употреблено только бъ одной фальсифицир. nicHi: Зхвалтували лиху чутку нашг ху-торянцг. Мет. 373. Зг'едватися, зг^дэкатиея, аюся, ешся и вг'ёдаитиея, джуся, дзишея, гл. Заупрямиться, заартачиться. Гляди ж, Паталко, не з!едзайся, як старости прийдутъ. Котл. НП. 377. Жгнка твоя змдзтласъ. Левиц. I. 366. О, вже з^едзився! Каменец, у. Ss'ifujTR, iny, неш, гл. Околеть. Вх. Уг. 245. Зг'лйг'атися, г'аюся, ешся, гл. Створожиться. Злля^алось молоко. Черк. у. 3???, afoi, ж. Пт. сойка, Carrulus glandarius. Шух. I. 23. Зг'рунтувйти, т^ю, еш, гл. Достать дно. Мгсця тою нгхто не зтрунтуе. НВо-лынск. у. Здавйти, здаю, em, сов. в. здйти, здам, Здасй, гл. 1) Сдавать, сдать. Ой у саду, у садочку там голубчик гуде, там Юрачко •шрубоитво здае; ой у саду, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дгвування здае. Мет. 230. 2) Давать, надавать. По-дгй коргвки, що ’д батенька нагнала, та прогонь г овечки, що пенька здавала. Чуб. V. 695. 3)—екзамена. Выдерживать, выдержать экзаменъ. Левиц. Пов. 5. Здавйтися, здаюся, ешся, сов. в. здй-тися, вдймся, здаейея, гл. 1) Сдаваться, сдаться, поддаваться, поддаться, уступать, уступить. Ти дгвчино, ти подобна, не вдавайся на тдмову, будет добра. Чуб. V. 355. 2) Полагаться, положиться на. Та на волю Вожу здайся. Грин. III. 359. Ти по егм бтг, я по тгм бтй, передайся до мене, ти чорнява, кучерява, не вдавайся на мене. Мет. 12. Я оце здався на мою Форнаггя, чи не налагодитъ вгн того дгла. Стор. МПр. 44. 3) Ссылаться, сослаться. Здався цишн на свог dimu. Поел. Що съому правда, — здаюсь на людей. О. 1862. III 33. 4) Казаться, показаться. Ой здаеться, моя мила, иншого кохаеш. Мет. 8. Ой здаеться, мое серпе, що ти малъована. Чуб. V. 157. 5) Годиться, пригодиться, быть нуяшымъ. Про що мет здалиеъ нгкчемт руки? K. Ion. 63. Пащо вгн мет здався? Рудч. Ск. I. 23. Що я вам на емгх здався, чи що?. Ном. № 3478. Здавйти. См. Здавлювати. Здйвлюватн, люю, еш, сов. в. здавйти, BJIO, виш, гл. 1) Сдавливать, сдавить, давить, задавить. Не грай, кгтко, з медвгдем, бо тя здавитъ. Ном. № 1213. Здавив за руку, аж хруснуло. Харьк. у. 2) Здавйти Аком на кбго. Подмигнуть. Здавив на мене оком, я й замовк та й край. Черк. у. Зд&вна, нар. Издавна. Люд здавна ко-верзуе, з того лихо г плазуе. Ном. № 2456. Здйвшй, я, е. Давнш. Потд тем зелененьким здавняя стежечка. Рк. Макс,. Здавтти, шю, еш, гл. Устареть. ЗдАвну, здбвня, »op.—Зд&вна. Вона мене здавну знае. Чуб. V. 1033. Mwpu вгчностю ся здавна називаютъ. Ном. № 390. Здплека, вдйлеку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Лав. 42. Здалеку най ся грге хвасоля, бо приюритъ. Каменец, у. Здйлий, а, е =3датний. Желех. Здйлити, лю, лиш, гл. ? Сюди, еюди, парубочки, ми вам padi будем: бочку стелим, другу здалим—ми вам роздобудем?. Грин. III. 88. Здйл), здалй, нар =3далека. Вх. Лем. 419. То ж сестриця з братом здал'г роз-мовляла. Чуб. V. 928. Здйний, а, е =3датний. Желех. Зд&ння, ня, с. МнЪше. Здйрити, рю, риш, гл.=Лодарувати. Що не здарить можнгсть наиш, най по-крие ласка ваша. Гол. III. 505. Здармувйти, Myio, еш, гл. Истратить попусту. Здармувати час. Вх. Лем. 419.