* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
128 Звалувати—Звертатп Звалувйтв лую, еш, гл. Удалиться, уйти, улетать (о мпогихъ). чого тут, у цгх степах г не було? Птицг тгег, зтру!.. Звалувало дссь у чужг краг. Мели-топ. у Слои. Я.. Эварн. Звйлювати, люю, еш, сов. в. звалнти, ли, лвш, гл. I ) Сваливать, свалить. Ханое пион нот за нот > звалюе. О. 1862. IV. 30. Заалять дуба в кручу. Хата. 67. 2) Сбивать, сбить, свалять. Звалили сукно ни нплнпши Харьк V Звйлюватися лююся, ешся, сов. в. звалитися, люся, лишея, гл Сваливаться, свалиться, повалиться. Не дай, Боже, зва-лгттгя ??? таном Ном ??· 8302. Прийшов Василь доОомоньку, на ппотль звалився. Чуб. V 434 Звалйти, лйю, еш, гл.= Звалнти. Звалйтися, лйюся, ешся, гл. 1)=: Звалитися. 2) Пропасть безъ пользы, валяясь. Звандрувйтн, р^ю, еш, гл.— Змандру-вати. Заандрували одни поле. Чуб. V. 631. Зв&ння, ня, с. 1) Зваше. Звания ко-заиькс, а окуття собанше. _Hom.1i 790. 2) Въ аринметик’Ь: наименоваше. Мёнше, старше звання. Меньшее, большее наименоваше К. Грам 125, 123, 113. Зварйти, рю, рвш, гл. 1) Сварить. idu, гди, дощику, зварю тобг борщику. Чуб. III. 107 2) Сковать вместе (два куска жёл’?за). Треба залгзо зварити докупи. Черк. у. Зварнтися, [кея, ришея, гл. Свариться. Звар]йтии, Т1Ю, еш, звар ювйти, р юю, еш, гл. Сойти съ ума. Зваргятгв Максим. НВолын. у. Чи не звар'ював ein зовегм, чи не здургв вгн? Левиц. I. 528. Зварйльня, Hi, ж. — Жлукто. См. Зваряти. МУЕ. III. 34. Зварйти, рйю, еш, гл.—Золитн. Зваряти, дегнде « горах повгдають: золити шмате. Перепране, чи вгдтране шмате -кладуть до зваряльнг, або якого цебра, по-сипуютъ попелом, наливаютъ тт’ячою водою г кидають роатлене на огнг кам'гне. МУЕ. III. 33. А в п’ятницю рани хусти Зваряли. Ни. Левиц. (Правда, 1868, 12). Звйти, зву, звёш, гл. 1) Звать, называть. Ыехай мати буде знати, кого зятем звати. Чуб. III. 1?5. 2) Призывать. Звйтися, звуся, звёшея, гл. Зваться, называться. В тгм городг окила Дгдона, а уурод звався Карфаген. Котл. Ен. Був собг чоловгк,—Остапом звався. Рудч. Ск. I. 63. Поки Госъ зовешься Россю, Днтро в море ллеться, поти серпе украгнське з пансъким не зживет.ъся. К. Доев. 17. Звёденйця, ni, ж. Обольщенная мужчиной девушка, имевшая ребенка. Вх. Зн. 21. Зведённик, ка, м. Сводчикъ, посред-никъ при сделке; сводникъ. Давай, батьку, грошг,—каже прихоясий зведенник: упустило сьою коня,—другою не знайдеш такого. Кух. (О. 1861. X. 22). Зведенюк, ка, м., зведенй, нйти, с Одинъ изъ сводныхъ детей. Та й dimu. мгж собою часто б'ютъея—надто бабина дочка: звичайно, як зведенята. Рудч. Ск. II. 54. Звезтй, ся. См. Звозити, ся. Звеличйти, чаю, еш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Грин. III. 495. Як же ж можна щоб не звеличати його. НВолын. у. Ми ж тебе, Оксанко, звели-чаемо. Грин. III. 48. Звелйчити. См. Звеличувати. Звелйчувати, чую, еш, сов. в. вве-лйчити, чу, чйш, гл. Делать, сделать ве-ликимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, змгркувавгии, чия тебе звели-чуе держава. К. ЦН. 257. Звел1ти, лю, лйш, и. Велеть, приказать. Звелгла мет мати ячменю жати. Чуб. III..249. Звешти, ню, ниш, гл. — Дзвештн. Текла ргченька, звенгла. Чуб. III. 150. Звенькоити, 4y, тйш, и. Звенеть. У Кремсниг звенъкотитъ, як по каменю idem. НВолын. у. Звербувйти, 6yio, еш, а. Завербовать. В Бердичевг слсшнгм мгетг звербували хлоп-цгв двгетг. Макс. 161. Звергйти, гйю, еш, сов. в. ввёргнути, ну, неш, гл. Извергать, извергнуть. Ба-гацтво вгн чуже пожер г звергне, бо повелишь йому Господь блювати. К. 1ов. 44. Помершг dimu, недоноски, гцо мати звериа. Г. Барв. 350. Зверёснути, ну, неш, гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде—не хочемо! НВолын. у. 3всреснув та й побгг. НВолын. у. „ Зверетёнитися, нюся, нишея, гл. Закружиться, завертеться. Таку ману пустив, що я так на Mieux й зверетенилась. Черк. у. Зверзтй, sy, зёш, гл. Сказать чепуху, смолоть. Пригхали з борозни та чорзна-гцо й зверзли. Звертйти, тйю, еш, сов. в. зверн^ти, Hy, неш, и. 1) Сворачивать, своротить,