* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

36ipHHK—Збочнтися. 125 Зб1рник, ка, м. Сборнвкъ. Ум. 36??-ничок. Зб[рниця, щ, ж. 1) Метла. ЗЮЗО. II. 180. 2) Сборище. Котл. Ен. ГУ. 71. ' Збгрничов, чка, м. Ум. отъ зб1рник. 8б1рня, Hi, ж. Комната, где собира-раготся на сходку. Шжин. у. 36ipocBIT, ту, м. Фокусъ, точка, въ коей сходятся лучи света. Нромгння збг-раеться в однгм мгстг, котре называешься фокус (збгросвгт). Ком. И. 87. Зб1рослбв, ву, м. Словарь. Встречено у Номиса на первой странице его преди-слов1Я къ „Украшським приказкам“. 36ica, нар. Много; очень. Збгса грошей мае. 36ica розумний. Чрезвычайно уменъ. 36I4, збочу, м. Склонъ (горы). Пабли-жився вгн до збочу гори Оливног. вв. Л. XIX. 37. 36I4H, 36i;rcy, жйш, м.=;3б1гти. Жел. ЗблИЖ&ТИ, ЯЕ&Ю, еш, сов. в. зблйзити, я:у, зиш, гл. Приближать, приблизить. Зближйтиея, жпюся, ешся, сов. в. зблйзитися, жуся, зишся, гл. Приближаться, приблизиться. Жгтечко минае, лист, опадав, холод ui зближаютъся ночг. К. Доев. 64. ВЫ близько до мене зблиоюився. MB. II. 104. Зблизьвб, нар. 1) Вблизи. Славнг бубни за горами, а зблизька шкуратят. Ном. № 2623. 2) Изнедалека. Ой прилгтае мм пар голубгв зблизька. Чуб. У. 238. Збл1длий, а, е. Побледневший. Сонце викотилосъ з-за Днтра й оевгтило гх зблгдлг лиця й трохи червонг oui. Левиц. Шв. 38. Тонкг та зблгдлг уста. Мир. Пов. П. 61. Зблхднутв, ну, неш, и. Побледнеть. Княгиня з переляку зблгдла як спггна. Стор. МПр. 81. · Зблудйти, дж^, диш, гл. 1) Заблудиться, сбиться съ дороги. Широкая до-ргженъка, коли б не зблудити. Чуб. У. 880. 2) Ошибиться. Присвгдчиш ти мет, що мене любиш, запевне тим серцем тгди не зблудиш. Чуб. У. 137. Зблужйтися, жбюоя, ешся, сов. в. вблудйтися, дж^ся, дишея, и. Сбиваться, сбиться съ дороги. Та Иде батъко та з шляху зблужаетъея. Чуб. I. 173. ЗблукАти, к4ю, еш, гл. Исходить блуждая. Зблукйтися, кйюся, ешся, гл. Заблудиться. Я зблука.гасъ у жить як у Aid. Г. Барв. 353. Зблйкнути, ну, неш, м.=8бдяку· вати. Зблякувйти, Ky», еш, и. Поблекнуть. Бгле личко не зблякуе, a ui чорнг брови, ' Гол. I. 314. Збогарйдитися, джуся, дишея, м. Збогатйти, чf, тиш, гд.=3багатити. Збоецький, а, е. Разбойнич1й. По шля- хетськгй гордували, по збоецькш жарту-ваш. К. Доев. 115. Збожев1Льшти, ню, ниш,- гд.=Збо’-жевол1ти. Чи ти здурьв, чи збожевгльнгв? Ном. № 1380. . Збожевблший, а, е. Безумный, сума·» сшедшш. Збожеволглими очима прикро ди-' вилися на Грицька. Мир. Пов. I. 122. Збожевбл1ти, лш, еш, гл. Съ ума сойти. Котл. (1874). 341. ЗОЮР. II. 206. Чоловгк дивиться,—чи не збожеволгв наймит. Г. Барв. 198. Зббжжя, ЖЯ, С.=Зб1ЖЖЯ. Збож1лля, ля, с. Хлебъ на коршо. Збоокглля шелестгм. Св. Л. 308. См. Збмжя. Зббши, IH, ж. мн. Мелко перебитая солома. 366I4, ча, л*.=Качка 3. МУЕ. III. 24. Збоку, нар. 1) Сбоку. У жупат, кругом пат г спереду й збоку. Шевч. 18. 2) Со стороны. Ти мене не хвали, нехай люде збоку похвалять. Ном. № 13329. Зараз збоку вег побачать, що де яка мила. Чуб. У. 37. ’ Зборгув&ти, vfjo, еш, гл. Раздать въ долгъ. Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. , Зборонйти. См. Збороняти. Зборонйти, нйю, еш, сов. в. вборо-нйти, ню, ниш, гл. 1) Запрещать, запретить, воспрещать, воспретить; помешать. Коли не дали нам з собою жити, то не зборонять в гробь ся любити. Чуб. V. 117. 2) Защищать, защитить. Не зборонитъ тебе нг отецъ, нг мати. Мл. л. сб. 297. Зборбти, рю, реш, гл. Побороть, одолеть. Добра та корова, що й людей збо~ рола. Поел. Зббрчий, чого, м. Сборщикъ податей. Збочйти, 4y, чйш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Павлогр. у. Казак бачив (д1в-чину край долини), конем збочив. Гол. I. 120. 2) Покривить душою, сделать несправедливость. Зм1ев. у. Збочйтися, ч^ся, чйшея, гл. Лечь па