* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Збабчений—Збанувати. 121 каться въ грязи. Збабравея в болотг. Вх. Лем. 417. Збабчений, а, е. Сморщенный. Горох збабчений. Вх. Лем. 417. Зб&ва, ви, ж. Порча. Ум. Збавна. Збавйтель, ля, м. Спаситель. Перестань тужити, зачни благати Збивителя. Чуб. У. 119. Збйвити, ся. См. Збавляти, ся. Збавлёння, ня, с. 1) Лишеше. 2) Из-бавлеше. Трудиться до кргвавою поту за збавлення свогх безмгрних гргхгв. Стор. МПр. 166. Збавлйти, лйю, еш, сов. в. збйвити, влю, виш, гл. 1) Лишать, лишить Нехай тебе, чужий батъко, синочку, не лае, гцастя твою козацького навгк не збсшляе. Макс. (1849). 7.—Bitty, життя. Лишить жизни, погубить. Чому менг злог долг, чом вту не збавиш? Шевч. 95. Ой чи вдариш, чи не едариш, тиько менг життя збатаи. Чуб. V. 130. 2) Губить, погубить. Ой лежишь же п'яний сотник Харко та тепер йою збавляйте. Мет. 527. Нехай буду один по-шбати, козацького втська не' збавляти. АД. 1. 186. 3) Портить, испортить, искалечить; подорвать. Збавив же ти кобилу сову. Грин. III. 652. Боюсь... щоб ти мене не зрадила, моег русог кгсочки не збавила. Мил. 84. Нагцо ти нам чорта гзбавив? Щоб зараз його вилгчив! Рудч. Ск. I. 56. Силу и тратила, здоров’я збавила. Мир. ХРВ. 35. 4) Истрачивать, истратить попусту. Матгнка кричишь, а батенько ще ггрше: „щоби-сь не ходив до дгвчини . бглыие. Нагцо ж тобг, синку, нгченьки збавляти? Коли и любит, то позволяю тг взяти“. Грин. III. 258. 5) Избавлять, избавить. Не чисть мене до живою, то збавлю тебе од всьою злого. Ном. № 282. Збавлйтися, лйюся, ешся, сов. в. зба-витися, влюся, вишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться, убавляться, убавиться. Ие-гцаеливгсть свгта—збавилося лгта\ прий-шла згма, то й хлгба нема. Ном. № 10179. Збагатйти, 4y, тйш, гл. Обогатить. На землю глянеш—г натгш, г збагатиш гг даремно. К. Псал. 144. Збагатйтися, ч^ся, тййшя, гл. Обогатиться. Як розживея, збагатився,—нгхто не зазнав. К. Доев. 170. Черевань був тяжко гротовитий... пан гз козацтва, що збага-тмлоеъ за десятолгтню вгйну з козаками. К. 4P. 4. ; Збагамти, тш, еш, гл. Разбогатеть. К. Доев. 170. 3 того часу иареес царство побыьшало i збагатгло. Стор. I. 84. Збагштувати, Tyio, еш, гл. Втоптать въ грязь; испортить; обесчестить. Збагнг-тувае мою еслику славу, гзняв з мене вг-нець мгй оегянний. К. 1ов. 41 Нащо я йою надту, щоб збатгтувати одразу? Ну що ж з того, що ми збатгтуемо чо.хшка? Ну, завдамо його в Сгбгр, ну, збатгтуемо йою, а потгм плати за його подушне. а жтка, дгти... Лебед. у. * ЗбагнУти, ну, нёш, гл. Постичь, проникнуть, догадаться, вспомнить. Готюднъо1 сили нгхто не збагне. НВолын. у. Не можна всьою того жадным розумом ]багнути. ЗОЮР. I. 311. Щем нгкою не любила— люде еже збагнули. Гол. II. 820. Цих ка-зок так баглцъко в, що, гй Богу, ?? г не збагнеш усгх. Рудч. Ск. I. 130. Збайдуяпти, ЯС1Ю, еш, гл. Сделаться раинодушнымъ. Климкович. (Желех.). Збалакатися, каюся, ешся, и. Разговориться о чемъ-либо, коснуться ??> разговоре чего-либо. Збалакалися при попгв. Константиногр. у. Збалам^тнти, м^чу, тиш, м. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тодг жгнку збаламу-тяшь, гцо й ж подивиться. Чуб. V. 1066. Збан, ну, м. — Дзбан. [шов кроений пан, nie води збан. Чуб. 1. 68. 2) Родъ узора въ вышивке. Чуб. VII. 415. Збанд1рувати, pyio, еш, гл. Разгромить? Пушками збандгрували турчина. О. 1862. II. 62. Збйнка, ки, ж. =3бан. Збанкр^титися, кр^чуся, тишея и збанкрутувати, Tyio, еш, гл. Обанкру-титься. Желех. У.Коеанька згоргв евгчний завод, i ein трохи ж збанкрутився. Левиц. Пов. 332. t ' Збйнок, нку, м. 1)=3бан. fyifiu меш. ( зранкг/ юрглочки в збанку. Гол. I. 387. 2) : Перекладина въ ткацкбмъ станке, на ко- ; торую ткачъ упирается грудью. Харьк. у. Мнж. 180. 3) Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. Ум. Збаночок. Збаночок, чку, м. 1) Ум. отъ зб!нок. Грин. III. 530. 2) мв. Раст. Nymphaea alba. Вх. Пч. I. 11. Збант^рити, рю, риш, гл.=3баламу-тити. Збантурити воду. Харьк. у. Збанувати, Hyio, еш, гл. 1) Затосковать. Мовлять менг добрг люде, що я схо-рува.ш, а я тако й за миленьким дуже збанувала. Гол. II. 773. —на очК ОслЬп-