
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
3anmi нкуватн—Защшляти. 119 ло%ь булавкой. 2) Засадить, пригвоздить. Зашпилили, мене на три роки у винницю. Черк. у. Зашшнкувйти, Kyio, еш, гл. Застегнуть при помощи пряжки. Зашпгнкуе ре-менятко жоетими пряжками. Гол. 11.411. Зйшпори, pIB, мн. Острая боль въ поверхности рукъ отъ мороза. One зашпори зайшли. Ном. № 635. Переносно: боль, страдашя. Белит зашпори заганяло жит-тя у серпе Пргсъцг. Мир. Пов. I. 117. Ще он зашпори не одгйшли (шсля похо-рону), а тобг спгеи та жарти в голови Мир. Пов. I. 139. . Зашпотатися, таюся, ешся, гл. Споткнуться. Желех. Запшувати, пую, em, гл. Заволноваться, запениться. Заграе. море й зашпуе. Мкр. Г. 5. Зашпунтувйти, Tyio, еж, гл. Закупорить, заткнуть. Зашпунтувйтися, TyiocH, ешся, гл. Закупориться, крепко запереться. В замку ЕЬреунськгм зашпунтувалисъ. Зашрубувйти, 6yio, еш, гл. Завинтить. ' Заштабувйти, 6yio, еш, и. Забить же-яЬзными иолосами. Желех. Заштовхйти, xaio, еш, гл. 1) Затолкать, начать толкать. 2) Затолкать, забить толчками (съ ударешемъ навторомъ слогЬ). Заштбкати, каю, еш, гл. 1) Начать говорить „что“. 2) Сбить съ толку, поставить въ тупикь. Я Ною як заштокае, так вт не знав то й казати. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн. Заштбкуватися, куюся, ешся, гл. Употреблять въ разговоре „что“ (о вели-коруссахъ). Отто еоно (Псковська) губерня. А терять так, шо заштокуються. Мир-гор. у. Слов. Д. Эварн. ч Заштрик&ги, каю, еш, гл. 1) Начать колоть, заколоть. Як застудив голову, в ушах заштрикало. 2) Заколоть, исколоть. Заштурмбвувати, вую, еш, гл.—За-тушковувати. Константиногр. у. Зашубортйти, p4y, тиш, и. Зашуметь, застучать. Вх. -Зн. 20. Зашугйти, гйк>, еш, гл. Залетать, раз-сЬкая воздухъ. Зашугаш dpi орли, лгтаю-ш над трупами. вапфсуватя, кую, еш, гл. Подыскивать. Вгвчарь, що пас громадську отару, загиуг.уаав хлтигв у помгч. Мир. ХРВ. 37. Зашудити, лю, лиш, м. Въ игрЬ въ шуль: бросить палку такъ, чтобы она кон- демъ подсунулась нодъ лежащую на землй лалку. КС.. 1887. VI. 477. Зашуапти, МЛ10, миш, гл. Зашуметь. А в городг та у Львовг зашумгли. верби,. Макс. 80. f Зашумотии, мочу, тйш, гл. Зашуметь (въ голове). Випили ми, по чарцг i по друггй... зашумотгло у його. О. 1862. I. 48. Зашумувйти, aryio, еш, гл. Запениться. Зашуш^кати, каю, еш, гл. Зашептать. Защйвити, влю, виш, гл. Ударить. Защаеие його по пищ, що ну-ну! Екатериносл. г. Защебетйти, 4f, чеш, гл. 1) Защебетать. Защебетав жайворонок, умру летючи. Шевч. 30. Защебече соловей уначг, розве-селить мог чорт очг. Чуб. III. 147. 2) Заговорить быстро и весело. Повеселгшала наша Феська, защебетала до баби. Г. Варв. 198. Защедрувйти, рук, еш, гл. Пропеть щедр1вку. А я тобг загцедрую. Чуб. III- 456, Защекнути, sf, нёш, гл. Защемить, ущемить. Росколов дуба та й защекнув його там бородою. Мнж. 44. Защем1ти, млю, мйш, гл. Заболеть острой болью. Як шабелта задзвенить, то й серденъко защемить. Чуб. V. 981. За-смутшась його душа г загцемгло серце. Стор. МПр. 39. Защепйти. См. Запцпляти. 'Защйпувати, пую, еш, сов. в. 8ащип-н^ти, ну, нёш, гл. Залеплять, залепить (лирогъ, вареникъ). Варила дружечка пи-¦ргжки, защйпивала ix в три ргжки. О. 1862. IV. 35. Защита, ти, ж. Защита. Дгзнала Бо-жог защити. К. Псал. 113. Защитйти. См. Защшцатн. Защищйти, щ&ю, еш, сов. в. защитйти, щищ^, тйш, гл. Защищать, защитить. Защитив його перед судом. Кв. Драм. 321. Запцпйти, naio, еш, сов. в. BaniinHyTH, нy, нёш, гл. Защелать, защепнуть, брать, взять на крючекъ. Защгпни, кажу, дверг, та не пускай. Кв. Драм. 260. Заы(епнеш же дверг па защгпку, як я пгду. Харьк. г. З&цшка, ки, ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала., да в ко-мору да зачиням, трощг защгтами да защтала. Чуб. III. 132. Ум. Защшочка. Мил. 84. Защточка хороша. КС. 1883. II. 291. Защшлйти, лйю, еш, сов. в. заще-пйти, плю, пиш, гл. Прививать, править. Защгпляти вгепу. НВолын. у.