* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Засапатися—Засиджуватися. 93 moei засапдричилосъ. (Дгока з шстом). Мнж. 174. Засапатися. См. Засапуватися. Засапуватися, пуюся, ешся, сов. в. васапатися, паюся, ешся, гл. Запихиваться, запыхаться. Втомивсь, засапавсь, спо-ттався. Котл. Ен. III. 20.— Чого ж ти так засапаласъ?—Я моту, ne здишусъ. Г. Барв. 397. Засатарити, рю, риш, г,г.=Запрото-рити. 1) One так засатарив, шо й сам не знайду шапки. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн. 2) Засатарт мене чоловт сюди, у лгс, а сам геть i подавсъ. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Засварвтися, рюся, рищся, м. Поссориться. Заеватати, таю, еш, и. Посватать. Того ж дня, як Катря гм зюрдувала, засватав другу дгвчину. MB. И. 132. А кого за тебе засватаем? Грин. I. 205. Принтов бвхимка, заплакав: „хтосъ мою Ма-ршку засватав“. Чуб. III. 207. Засвйтатися, таюся, ешся, гл. Посвататься. Поздоровляю тебе засватавшись. Кв. Драм. 188. Засвашкувйти, кую, еш, гл. Начать исполнять обязанности свашни. Засверб1ти, бить, гл. безл. Зазудить, ¦зачесаться. Вепери серпе засвербгло од жалю, що Еней стогнав. Котл. Ен. VI. 73. , Засвистйти, my, щеш и заевисмти, щУ, стйш, гл. Засвистеть, засвистать. Засвистали козаченьт в поход з полуночи Макс. (1849). 140. Вгтер буйний знявсъ, .засвистгв. Мог. 124. Засв1дчёння, ня, с. Засвидетельствование, свидетельство, удостовереше. Черк. у. Смутна пкня в историчне засвгдчення ¦важкого минувшого життя. Левиц. (Правда, 1868, 484). Пгди, хай пгп даетъ засвгдчення. НВолын. у. Засв1дчити. См. Засв^дчувати. , Засв^дчувати, чую, еш, сов. в. за-СВ1ДЧИТИ, чу, чйш, гл. Свидетельствовать, засвидетельствовать. Засв1тйти, тйю, еш, гл. Светать. Ще г па могх воротях сонце засвгтав. Ном. JV;· 4886. Межи двома свтлонъками там рано засвгтало. Рк. Макс. Засв1тйти, ся. См. Засв1чувати, ся. Зйсв1тла, нар. Засветло. Лесутъ страву, ¦де що запопали, щоб засвгтш повечерять. Шевч. 180. 8асв1чуватн, чую, еш, сов. в. засвь тйти, 4?, тнш, м. 1) Зажигать, зажечь. Шевч. 257. Засвгчу я свгчку, перебреду ргчку до моег миленъког хоть па одну игчку. Мет. 113. 2) Только сов. в. Засветить, зашять. Еолисъ г в наше вгконце засвтитъ сонце. Ном. · Je 4886. Мгсяць у вгкопечко засвг-титъ. MB. II. 9. Засвгти, Боже, з раю нагиому короваю, щоб було видпесенъко кра~ яти дргбнесенько. Маркев. 101. Аж 31рнйц1 засв!ТЙли. Искры изъ глазъ посыпались. Ном. № 6628. 3) Илом засвггйти. Показать голое тело. Волбссям засвЬйти. Открыть· волоса (о замужней женщине). Ном. № 3994., Засвгчуватися, чуюся, ешся, сов. в. засвмйтися, ч<’ся, тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досг не свгтиш?— Та нгяк лямпа ne засвгчуеться. 2) Только сов. в. Осветиться, засветиться, зайять. Ой чому, чому у сьому дому так рано за-свгтилося? КС. 1883. II. 371. Вт як угле-дгв дгвчину, аж оч1 йому заевгтилися. MB. Город, мов на свято, засвгтився. Менг те-пер саме иа.веселу жизнь засветилось. Г. Барв. 10. Наганц! в бнах засвггйлися. .Искры изъ глазъ посыпались. Ном. ?· ЗУ02. Заево1ти. См. Засвоювати. Засвбювати, воюю, еш, сов. в. аа-сво1ти, вою, im, гл. Присваивать, присвоить. Велику материзну мала, а з тим добра вона ne знала... Брат все, що лучче, засвогв. Мкр. Г. 18. Засвяткувйти, кyio, еш, гл. Запраздновать. Засвяткували вже oui окиди. Черк. у. Заселйти, ся. См. Заселювати, ся. Засёлище, ща, с. Заселенное мЬсто. Засёлювати, люю, еш и заселйти, лйю, еш, сов. в. заселйти, лю, лиш, гл. Заселять, заселить. Аф. Засёлюватися, лююся, ешся и аасе-лйтиея, лйюся, ешся, сов. в. заселимся, люся, лишся, гл. Заселяться, заселиться. Я зазнаю сей край, як вгн тглько що заселявся. Стор. II. 9. Засёра, ри, об. Нечистоплотный человека Засйв1ти, В1Ю, еш, гл. 1) Поседеть. 2) Засереть. Аф. 4^4. Засйджувати, джую, еш, сов. в. за-сйд1ти, джу, диш, гл- 1) Просиживать, просидеть. Ггсть лави не засидишь, лгжка не залежить. Ном. № 11939. 2) Насидеть. Засиджепе яйце. Засйджуватися, джуюся, ешся, сов. в. засйд1тися, дж^ся, дишся, гл. Засиживаться, засидёться. Як тгльки було почув