* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

Замилитися—Запирания. 65 Замйлитися, люся, лишея, гл. По- крытЁся пеной. Замилйтися, люся, лишся, гл.=По-иилитися. Замилувйти, л^ю, еш, гл. Полюбить. А мгй милий замилував имшу. Вх. Лем. 416. Замилувйтися, л^юся, ешся, гл. Залюбоваться. Карпо глянув на тих людей г трохи зл^кався г здивувався й замилувався: такг вопи були високг, pieni, дужг. Левиц. Пов. 354. Замймрити, рю, риш, гл. Забормотать. Замимрив тихим голосом. О, 1861. IV. 41. Заминйти, нйю, еш, сов. в. замнйти и вак’йти, мну, нёш, гл. 1) О кушаньяхъ: заправлять, заправить, напр.,растертымъ пшеном!.. Замняти борщ. 2) —розмову. Заминать разговоръ. Почала заминати розмову. Левиц. Пов. 316. Заминйха, хи, ж. =Лемшка. Занйнка, ки, ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домаш-нихъ животныхъ. Вх. Зн. 19. Желех. 2)=Заиняток. Вх. Зн. 19. Замирёния, ня, с. Примиреше. Скоро пгсля еього письма почули г про замирения. Стор. II. 85. Замирйти, рю, риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмелъиицъкий учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Бшй Церквг замирив. Дума. 2) —когб. Помирить. За-мирггв вгн гх. Зм1ев. у. Замйршавий, а, в =Миршавий. Мир-гор. у. Слов. Д. Эварн. Замйскрити, рю, риш, гл.— Замим-рити. Зймисл, лу, м. Нам’Ьреше, умыслъ, замыслъ. Луччий розмисл, як замисл. Ном. № 5835. Заийслити. См. Замишляти. Замйслитися, слюся, лишся, гл. Задуматься. Замислився козак, г йому досталось покрутити вуса. Стор. I. 36. Замйсник, ка, .«.-—Мисник. Kolb. I. 58. Замйти, ,ся. См. Замивати, ся. Замипипвка, замишлйнка, ки, за-жишляийця, Ц1, ж. Прихотливая женщина. Як був собг Сава, та не гв сала, та все палянищ, не любив дгвок-замгшлгвок, та все молодицг - замишлятщг. Ном. ?* 12509. Комарь... оженився та взяв собг замиги-лянку. Чуб. V. 1169. Замищлйти, лйю, еш, сов. в. замполита, лю, лиш, гл.. 1) Замышлять, за- мыслить, задумывать, задумать. Тгльки Бог святий знав, що ein думав, гадав, замышляв. Макс. (1849). 53. 2) Только несов. в. Командовать, распоряжаться. Грин. III. 84. Мил. 223. Ким же я буду, мгй си-ночку, тепер замишляти? Мил. 213. Го· дувала dimmi да й ким замишляти? Чуб.* III. 157. Узяли собг гарну невгстку,—тепер буде ким замишляти. Зйм^ж, нар. Замужъ. Хапавтъся, як попгвна замгж. Ном. Л? 3159. Мене замгж дайте. Чуб. III. 87. Вгзьму замгж (тебе) за себе. Чуб. V. 87. Зйм1жжю, нар. Замужемъ. Мати еже modi були, кажуть, замгжжю. Пирят. у. ???? в чужому селг замгжжю. Пирят. у. Замикжя, жя, с. Замужество. Та шо з того замгжжя? Як була дгвкою, то було гуляет, кглто хочет, а тепер нема еже того. Лебед. у. Замужний, а, е =Заможний. Зам1жнш, я, в. Во время замужества происходивши, замужнШ, который бы-ваетъ замужемъ. Вона тепер бгльгие радма i кохалась у всъому, що вбачали mi, нгж гз початку життя свою замгжнього. Г. Барв. 144. Зам1жня. Замужняя. Збунту-вала проти мене... мою замгжню дочку. Левиц. ПЙО. I. 378. Замхзкувйти, к^ю, еш, гл. Задумать. Зймшь, л], ж. Отмель. Замша, ни, ж. 1). Замена, обмЬнъ. Даси на. замшу. Черк. у. 2) Подм4нъ. Замшка, ки, .ж.=3ам1на 1. Дам в замгнку.' Грин. III. 610. Заншиий, а, в. 1) Заыенительный. 2) —лист. Меновая запись. Борз. у. * Зашнйти, нйю, еш, гл. Променять. Богтъся, гцоб не замгняли йою поля на чу-же. О. 1862. I. 62. Мужик мужика за-мтяв на бика. Ном. К? 13242. Вона мене замгняла на свекруху. MB. II. 175. Замшйтися, нйюся, ешся, гл. Обменяться. , MB. I. 84. 3aMip, ру, м. 1) Намерешс, умыселъ; цель; планъ. Тгльки матерг призналась про свог замгри. Г. Барв. 528. Маючи деякг замгри, роздыив свое вгйсько на три частг. Стор. II. 132. У кожного одна була думка, однг замгри: оддячить лютим ворогам. Стор. МПр. 59. 2) Отделенное, отмеренное поле. Пан замгр вгдпуска на випас худоби, за це ми усеньке сто йому збграемо. Радом. у. _ Зам1р&ння, ня, с. Обмираше, летарпя. Левид. (Правда, 1868, 460).