* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

За коренюватися—Закочуватися. 53 коренйти, ню, нйш, гл. Укоренять, укоренить. Закорёнюватися, нююся, ешся, сов. в. вакоренйтися, нюся, нйшся, гл. Укореняться, укорениться. Закорсняться нашг внуки в dapoeanift нам запмашциш. К. Исал. 159. SaKopjKaBiTH, bih>, еш, г.г. ЗакорявЬть. Закоростяв1Ти, вш, еш, г.г. Заболеть коростой. , Закорт1ти, тйть, г.г. безл. Сильно захотеться. Аж гпрустпься, так ному за-кортгло напнтмя iitiei помети. Стор. I. 187. Закортгло полотна за it т и ц шинок. Рудч. Ск. II. 129. ' Закорчйв1ти, вш, еш, гл. Покривиться. Закорючити, чу, чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Баш.катий, з закорюченим носом. Стор. М. Пр. 156. Закосйти. См. Закошувати. Закосйчити, ся. См. Закосичувати, ся. Закосйчувати, чую, еш, сои. ». за-коейчити, чу, чиш, гл. Убирать, убрать, украсить двётами голову или головной уборъ. Он зроблго я косиченьку саму бер-тнкову, закосичу кресанину свому миленькому. Гол. IV. 448. Закоойчуватися, чуюся, ешся, сов. в. закосйчитися, чуся, чншея, гл. Украшать, украсить, убирать, убрать себЬ голову или головной уборъ цвЬтами. То же, что и заштчатися. Закосичилася diem. Вх. Зн. 28. Иногда прилагается и къ другимъ украшешлмъ головы, могу.щимъ играть роль дв^тонъ. Oit упала зоря з неба, та й розсипалася, а Мария ю позбгра.ш, зако-сичилися. Гол. Значить также и вообще украшаться, украситься цветами. Напр, гуцулы говорять, что весною полонйна закончиться, т. е. покроется цветами. Шух. I. 184. SaKoeoK, ску, Заливъ pt.KH. Закострйчитися, чуся, чишея, гл. Заартачиться. Я до його р/дним братом,— a ein як закостричаться, так куди mo6i. Лебед. у. Закосйнин, на, м. Въ свадебно.мъ ритуал* закосянаии называются т-Ь лица, ко-торыя отвозятъ новобрачную къ новобрачному—за косою 1дуть. Чернпг. у. Закот, ту, .и. Отворотъ. Чоботи з чер-воним закотом. MB. III. 94. Одягання з закотами, а ко.шра нема. Борз. у._ Закота, ти, ас.=Закот. Komipi съ за-нбтою носятъ Д1вчата. Чуб. VII. 427. Закбтистий, а, е. Отложной. Комгр закотистий. НВолын. у. Закотйти, ся. См. Закбчувати, ся. Закохйнець, ндя, м. Влюбленный. MB. (К.С. I902. X. 151). Закоханий, а, е. 1) Влюбленный. За-коханий хлопець. Г. Барв. 147. 2) Выхоленный, взлелеянный. Закоханий чоловш. Черк. у. Закохйння, ня, с. 1) Любовь. Не я, милый, осудила, судить же нас люде, що з нашою закохання нгчого не буде. Мет. 78. Хто не знае закохання, той не знав лиха. Мет. 31. 2) Возлюбленный, возлюбленная. А den мое закохання до вечери сидгло. Гол. III. 329. Пернися, любе закохання, перестаю, ся гн/вапш. Грин. III. 228. Закохйти, ся. См. Закохувати, ся. Закохувати, хую, еш, сов. в. закохйти, хйю, еш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. 1 гоститцв брать не хоче, не хоче г< пана закохать. Шевч. 526. 2)—Викохувати, викохати. С/м .tim силки закохшпи,—мог deepi вилупапги. Гол. I. 153. Чи воно закохувано omi ягси, гцо вони ????? хорошг. Чермиг. г. Закохуватися, хуюся, ешся, сов. в. за-кохйтися, хйюся, ешся, гл. 1) Влюбляться, влюбиться. Бодай же я був перше в гробг, нгж я закохався в mo6i. Чуб. V. 235. За-коха.тся o6udei в одною 1вана. Шевч. 473. Закохався, як чорт в суху вербу. Ном. .V· 8749. Що зо мною закохався, а з ингиого повтчався. Нп. 2) —в чому. Пристращаться, пристраститься къ чему. Ще uого батько чумакував, i бере, було, йою з собою малого, то ще modi ein закохався у дорогах. MB. II. 75. Xoaue вЫ бглыи d.w того, що еже в чумацпт-закохався. MB. II. 76. Закоцюрбитися, блюся, бяшея, гл. Загнуться. Закочиствй, а, в =Закотистий. Пошила сорочку lOxuMoei з закочистим комаром, a ein г не хоче nadieamu. Васил. у. Закочувати, чую, еш, сов. в. закотйти, 4y, тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Захоти комгр! Дiao?a do4Ka закотила рукава. Рудч. Ск. II. 55. Закатив ei щииик штанщ по ко-лтця. Чуб. V. 1145. Закбчуватися, чуюся, ешся, сов. в. закотнтися, ч^ся, тишея, гл. Закатываться, закатиться. 3акотилось сонечко за зеленый сад. Мет. 316. Очг йому аж nid .иб закатились. Кв. II. .205. Упустила котику, а вона закопшлася аж nid 'пгч.