
* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
22 Заворити—Завше'. Заворити, рю, риш, и. Загородить. См. Bip’H. Зйворшня, ня, с.=Ворота. Шух. 87. 3&вор1Тниця, ni, 'sic. См. Розлоги. Шух. I. 86. , _ Заворгтшй, я, е. 1) Находяш.шсл за воротами. 2) Сторожъ при воротахъ, за-пирающихъ село къ нолю. Як пргпхали тд сймий ИдливороЯ, пангматка посттала’ a sgeopimtfaoia. Св. JI. 77. Завор1ття, тя, с. Место за воротами. : Заворкотйти, чу, чеш, гл. Замурлыкать. Не ззгсть пес, поки ne поваля, а кгт, nom ne заворкоче. Ном. Лг 12270. Заворожйти, ;Ky, жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чою се ти taduiu як заворожений? Tu ne втомшся? MB. (О. 1862. I. 99). 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи менг, волхве, дру-же сивоусий! Шевч. 264. Ой заворожи, да превражая бабо, де козсщьш грошг? Грин. III. 598. · Зйворбт, ту, л. 1) Заливъ. Александров. у. 2) Головокружеше. Борз. у. 8) Попороть, колено, изгибъ. Па заворотг р'шка кпюока. НВолын. у. Рот без завортп. Ном. ?» 2849. 4) В зйворотк По дороге. Заходила в Д. Хоть г ne в заворотг мет бум, та дуже бажала я побачити свогх пер-naix господаргв. MB. I. 22. Зйворотень, тня, м. 1) Колено, изгибъ реки. Павлогр. у. 2) Холощенный, оскоп-тенный бычокъ. Мнж. 180. Заворотич, ча, .к. Конецъ обода въ ..олесЬ тел'Ьжномъ. Рудч. Чп. 250. Зйвороть, ??, ж. 1)=8аворотень 1. Мнж. 180. 2) Круговорота, водоворотъ, поворота воды противъ течешя. Там за-вороть: вода тече вниз, а то назад уьору. К,обел. у. (Залюбовск.). Завбрсити, ршу, сиш, гл. Нахмурить. Завбреений. Нахмуренный. Вх. Зн. 18. Заворситися, ршуся, сишся, гл. Нахмуриться. Заворсилося на двбрь Небо въ тучахъ. Вх. Зн. 18. Завор^ха, хи, ж. 1) Движете (въ толп*). 2)= Заверюха. Заворушйти, my, шиш, гл. Зашевелить. Заворушйтися, ш^ся, шишоя, гл. Зашевелиться. Котл. Ен. III. 22. Ком. I. 54. Затуркотиа г заворуишлась пи)о мною земля. Стор. М. Пр. 42. Заворчйти, чу, чйш, гл. Заворчать. У вас, у жшок, усе з очей! заворчав Наум. Кв. I. 25. Завощйти, щу, щйш, <.«. забрызгать БОСКОМТ». Завоюв&ння, ня, с. Завоеваше. Завоювйти. См. Завойовувати. Завпёрше, пар. Прежде всехъ. Ой тй папе, пане Ieane, десь то ти забгався, що па лях/в став завперше, да й не сподгвався. Макс. Завсе(1)гд4 и завыгдй, мйр.=3авмди. Желех. Зевсегда будемо укупг. Кв. Драм. 302. Невгра завсида певгра. Ном. А: 896. Завс1ди, пар. Всегда. У скупого за-ecidu по обгдг. Ном. AS 4667. Голодному завсгди полудня. Ном. Л; 12097. Завидиий, а, е. Всегдашней. Левин. Правда, 1868? 448. Шух. I. 120. Въ зна-ченш обычный. Зрушили завсгднш спокгй життя. Мир. ХРВ. 256. Змсгдт эм-течнг турботи. Мир. ХРВ. 350. Завсюди, нар.—Завмди. Це роблять що ветра, завсюди. Чуб. I. 103. I завсюди, як тглъко вопи вкут,—все оттак заве-дуться ласкавилт словами одно ’дного шпи-гати. MB. II. 82. Завтбвш, завтовшки, пар. Толщиною. Ударив кулаком у стту,—так стгна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. I. 104. Завторувйти, pyio, еш, и. Завторить. Завторуе в ергбт пути, аж ю звгзди муея чути. Федьк. Завтра, зйвтре, пар. Завтра. Сьоюдня пан, а зоштра пропав. Ном. .V; 1152. На завтра(е). На следующш день, на другой день. Щоб па завтре на рапок рушники виткам. Рудч. Ск. II. 100. По завтрьону. Послезавтра. Як сьоюднг, так i завтра, як завтра, так г по завтрьому. Мир. ХРВ. 171. SaBysiHTH, лю, лиш, гл. Завязать узломъ. Натяг вгрьовку г став зав'язувати. Не ecnie вгн ydpyie завузлити, як просунулась рука. Стор. М. Пр. 107. Завушнлд!, ць, ж. мн. Опухоль за ушами. Завчйс, на/;.—-Завчасу. Завч&сннй, а, е. Заблаговременный^ Желех. " Завчйсто, нар. Зачастую. Тспер зав-часто доводиться чуваши. О. 1862. III. 31. Завчас^, пар. Заблаговременно, заранее. Мкр. Г. 4. Завч&тв, чйю, еш, сов. в. завчйти, 4y, чшп, гл. Заучивать, заучить. Зпвше, нар,—Завжде. У мене три