* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки

?? Забудинок—Забутний, Забудйнок, -иву, ,н.=3абудування. Вийдеш на пусте мйще, де кг однгсгньког хати; а там гзнов, починаютъся забудинки г вег на другий штиль: де двгрок стогть, де просто як сглъська хата. Св. Л. 24. Забудгвля, ля, с. Строеше, постройка. Дзвгниця ком тгег ж церкви гце дтнгйта: стогть тдмурок... па пгдмурку по краях... стовпи... на тих стовпах мурований пгд-дагшж, як червтий поясок; на пгддашку забудгвля з дграми замгсцъ вгкон. Тут дзвони еиеятъ... СтМтъ собг дзвгниченька, г хрест на нш наче питаешься, наче йому велич-нгйте стояти на татм пигингм забудгвлг. Св. Л. 26. Забудбвувати, вую, еш, сов. в. забуду вйти, д^ю, еш, и. Застраивать, застроить. Инде замгсь улицг майдан г нг-хто його не забудовуе г нгчого на йому нема. К. 4P. 63. Забудовуватися, вуюся, ешся, сов. в. вабудувйтися, д^юся, ешся, гл. Застраиваться, застроиться. Великий був майдан, ¦та еже забудувався багато. Черниг. г. Забудувйння, ня, с. Строснн·, постройка. Якгсь невиданг мгсця, якесъ пишне забудування. Левид. I. 213. Забудувйтп, ся. См. Забудовувати, ся. Заб^дька, ки, ,ж-.=Забудьок 2. .Озьми хлгб, забудъку, той, що як виймаеш гз печг та забудет винять. Драг. 32. 3a6yflbKO, ка, м. Забывчивый чело-В'Ькъ. Який же з тебе забудько, хлопче. Подольск, г. Заб^дькуватий, а, е. Забывчивый. Могал. г. Заб^дьок, дька, .и. 1) Забытый пред-метъ. Черк. у. 2) Забытый въ печи XfliOTj. Як забудька хто ззкть, то все буде забувати. Подол, г. 3) Раст, чернобыль. Arthemisia vulgaris L. НаТвся забудьшв. Сталъ забывчивъ. Ном. № 13742. Забужйвми, в)ю, еш, гл. -Загрязниться. Ото вгкна забужавгли—нгчого не видно. Забужувйти, ж^ю, еш, гл. Опалить перья и пухъ (у птицъ). Я еже курча за-бужувала. Лебед. у. Забузбнити, ню, ниш, гл. Заговорить, понести (чепуху)? В/та йому нгсенгтницю як забузанила, то вгн г рукою махнув. Забувувйти, ayio, еш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залепить сыпучимъ гЬ-ломъ, грязью. Борода йому забузована снг-гом. Греб. 404. Банька скляна, та забузована, та й не видко, гцо у ??. Кап. у. Заб^лькати, каю, еш, гл. О жидкости: забульчать, забулькать, забултыхать. , Забулысотйти, чy, чеш и забулько-????, 4y, тйш, гл. Сильно забульчать. Шубовсть у воду! тглъки забулъкотгло. Харьк. Чоп як вгдгткнувся, вода й за-булъкотгла у човен. Стор. I. 82. Забундючитися, чуся, чишся, гл. Заважничать. Забунтувйти, Tyio, еш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували. К. Пс. 3. Заб^ритися, рюся, ришся, гл. Обмочиться. Забуркотйти, 4y, чеш и забуркот1ти> 4y, тйш, гл. Заворковать. Забурк;^кати, каю, еш, и.=3абур-котатн. Озвись, гОлибко, забгтщтй стиха. К. Дз. 191. ' ' Заб^рннй, а, ?. Буянъ. Bin як п’я-ний,—страх який забурний. Miyc. окр. Забуртати, таю, еш, гл. Зарыть. Вх. Уч. 238. Забуртатися, таюся, ешся. гл. Зарыться. Вх. Уг. 238. Забуртйти, p4y, тйш, гл. 1) Забить, засыпать, заладить. Вгкна забуртило (с'ш-гомъ),—нгчого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце чгж забурти.ш. АД. I. 304. Забурувйти, pyso, еш, гл. Забурлить. Харьк. Забурунний, а, е =3абурний. Я як п’яниО, то забурунний. Miyc. окр. Забурхйти, хйю, еш, гл. Забушевать (о под'Ь, в-Ьтрй). Забурч&ти, 4y, чйш, гл. Заворчать, заурчать. Уже старый забурчав—сердиться. 2) Зашуметь, зажурчать. По хвилг веселы/,я гули. Пливутъ—аж вгтри забурчали. Котл. Ен. IV. 8. В ргвчаку струмочок забурчав. MB. (О. 1862. I. 71). Забути, ся. См. Забувйти, ся. Забуитя, 4y, тйш, гл. Загудеть. За-гудгв, забутгв сивий юлубонько по зелетй лгщинг. Гол. I. 131. Заб^тковий, а, е. ' Вызывающей забве-HIe. Треба тобг дать забутковог. Ном. ». 5820. _ Забитнйй, a, e и Заб^тшй, я, е. 1) Забывчивый. Забутний чоловгк. Черк. у. Нгяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став—так зараз г забуду. ВерхнеднЬпр. у. 2) Вызывающей забвеше. Чи менг дано такою шля за-бутного, чи гцо? Г. Варв. 351.