* Данный текст распознан в автоматическом режиме, поэтому может содержать ошибки
524 Наейж—Настренчувати. надоесть, опротиветь кому своей навязчивостью. Так уже настиралась мет, що еже не знаю, як од тебе одчетттеъ. Левид. К. С. 60. Старшина настирився людгм, крий Боже! бо не одною й не другою скрив-див. Канев. у. Настирився лгодгм, то Гг вгдда.т в москалг, бо як стер» лгса, то все людей бив свогх. Канев. у. Шстйк, пар. Настежь. I сши й хата перед тобою наспйж. К. 4P. 222. Насильник, ка, Скатерть. НВолын. у. Cmi.i застелений чистим настгльником. О. 1862. V. 77. Дгвчата несуть сорочки,’ гиитг рушники, настиъники. К. Орися. Настоб^рчити, ся и настовб^рчити, •ся. См. Настобурчувати, ся и настов-бурчувати, ся. Настобурчувати и наетпвбурчувати, чую, еш, сов. в. настоб^рчити и настов-б^рчити, рчу, чйш, гл. Наеживать, нае-жить, приподнимать, приподнять (волоса, шерсть). Беличезний звгр .... пгдняв спину г настобурчив на спит темну сизу шерсть. Левид. Пов. 98. Насто(в)б^рчуватися, чуюся, ешея, сов. в. насто(в)б^рчитиея, чуся, чишея, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На to.wei волосся настовбурчилось як щетина. Левид. Наетовпужити, ся. См. Настовпужу-вати, ся. Настовп^жувати, жую, еш, сов. в. наетовпужити, жу, жиш, и.=Настов-бурчувати. Настовп^жуватися, жуюся, ешея, сов. в. настовпужитиея, жуся, жишея, гл.=Настовбурчуватиея. Настолбчити. См. Настолочувати. Настолбчувати, чую, еш, сов. в. настолбчити, чу, чвш, г.1.=Настоптувати, настоптати. Ногою настолочив хробака. Вх. Зн. 40. Настошрити, рю, риш, г.г.=Насто-рошити. Настоптати. См. Настоптувати. Настоптувати, тую, еш, сов. в. на-стоптёти, n4y, чеш, гл. Наступать, наступить. Турн злобно сильною п’ятою на труп Паланта настттгав. Котл. Ен. VI. 30. Насторожйти, жАю, еш, сов. в. насторожим, жу, жиш, гл. Настораживать, насторожить, приготовлять, приготовить къ чему-либо. Насторожйти ноги. Напречь иоги къ усиленному бегу. Ми свог иг женьки ма- сторожали, щоб хорт нс догнав. Рудч. Ск. I. 16. Насторбчувати, чую, еш, сов. в. на-сторбчити, чу, чйш, гл. 1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторо-чила свиня щетину мов гжак. 2)—вуха. Навострять уши. ЕнеО наш насторочни уха. Котл. Ен. III. 73. Насторбшити. См. Наеторошувати. Насторбшувати, шую, еш, сов. в. на· сторбпшти, шу, шиш, г.».=Насторочува-ти. Маруся так уш/ й насторошила, щоб чути все, то будуть говорити. Кв. I. 72. (???) угиг насторогиив. Сим. 230. Шсторч, нар. 1) Вертикально. 2)—ка-зати. Противоречить, спорить. Така добра вдалася, гцо тколи й слова насторч не скаже. Мир. ХРВ. 336. Настбювати, юю, еш, сов. в. настоя-ти, тою, 1ш, гг. Настаивать, настоян, (жидкость на чемъ-либо). Настоянка, ки, ж. Настойка. Наетояти. См. Настоювати. Настоящий, а, в—Справжнш //«стояща козачка. MB. Настрахйти, хйю, еш, гл. Напугать, испугать. ' Настрахйтися, хйюся, ешея, гл. Напугаться, испугаться. Г. Барв. 518. Наетрашйтв См. Настрашувати. Настрапштися, ш^ся, шйшея, гл. Напугаться. Желех. Настрйшка, ки, ж. Устрашеше. Зрс-бйти настрашку. Постращать, попугать словами или действ1емъ. Я б йому зробив на-страшку, як би ein був зостався з хлпп-иями, так утгк бо. Екатерин, у. (Залюбовск.). Настрйшувати, шую, еш, сов. в. на-страшйти, iny, шйш, гл. Нанугивать, напугать. Цю шч так мененастраишло: ходить та й ходить щось попгд в'тнами. Черниг. у. Я тетер так дивлюся, .щоб не було гскргг. в попелг, бо мене еже настраишло: виси-пала попгл nid ii.iim та й баИдуже; аж вихожу, а з-пгд плоту курить,—уже зап-маетъся. Черниг. г. Я свою дочку собакам» настраитла, щоб па вулгщю нс вибшла. Черниг. у. Настрбмець, мдя, лг. Наследникъ. Ананьев, у. Настрбнчити. См. Настренчувати. Настрёнчувати, чую, еш, сов. в. на-стрбнчити, чу чйш, гл. Настраивать, настроить, возбуждать, возбудить. Проклята Параска настренчг<ла eeix dimeii прети